обух

Обу́х, ха, м. Обухъ въ топорѣ; обух есть также въ подобныхъ топору инструментахъ. — См. Ґельґів, топірець. Шух. I. 175, 289. Мов собаку уб'ють обухом. Шевч. Ум. Обу́шок.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924