На крилах пісень/Сонет

by Леся Українка

◀ Сон літньої ночі

На крилах пісень Леся Українка Сонет

На Роковини Шевченка ▶

• Інші версії цієї роботи див. Сонет

Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892

Сонет.

 

*^**

 Натура гине — вся в оздобах, в злоті,

Останній усміх я́сний посила
І краскою непевною пала,
Немов кона́юча вродли́виця в сухоті.

 

*^**

 Недавно ще була вона в турботі,

Жила і працею щасливая була;
Тепер остатнії дарунки роздала
І тихо уміра.... кінець єї роботі!

 

*^**

 Спокійно уміра і листом покриває

Росинки білії, ті сльози самотні́
Від сонця ясного і від людей ховає.

 

*^**

 Натура ллє ті сльози таємні́,

Того́, що хутко ляже в смертнім сні,
В холодній, білій сніговій труні....

 4-го Листопаду, 1890 р.