На крилах пісень
Леся Українка
Сонет
• Інші версії цієї роботи див. Сонет Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892
Сонет.
 
***
 Натура гине — вся в оздобах, в злоті,

Останній усміх я́сний посила
І краскою непевною пала,
Немов кона́юча вродли́виця в сухоті.

 
***
 Недавно ще була вона в турботі,

Жила і працею щасливая була;
Тепер остатнії дарунки роздала
І тихо уміра.... кінець єї роботі!

 
***
 Спокійно уміра і листом покриває

Росинки білії, ті сльози самотні́
Від сонця ясного і від людей ховає.

 
***
 Натура ллє ті сльози таємні́,

Того́, що хутко ляже в смертнім сні,
В холодній, білій сніговій труні....

 4-го Листопаду, 1890 р.