Монографіи до исторіи Галицкои Руси
Монографіи до исторіи Галицкои Руси під ред. Олександр Барвінський Тернопіль: 1886 |
|
Съ початкомъ 1886 р. стала выходити въ Тернополи по̂дъ моєю редакцією „Руска Исторична Бібліотека“ неперіодичными томами въ 10–15 листо̂вь (менше бо̂льше що два мѣсяцѣ). Подати въ нѣй руску бувальщину, зъображену вь монографіяхъ найзнатнѣйшихъ историко̂въ, основаныхъ на найновѣйшихъ дослѣдахъ, — се цѣль нашого видавництва. Запевнивши собі по̂дмогу найлучшихъ силъ літературныхъ и зложивши съ поради людей компетентныхъ повну програму, приступила редакція до переведеня сеи труднои задачи, тымъ труднѣйшои, що у насъ все розбиваєсь о накладъ, а кошта нашого выдавництва ледви въ половинѣ покрыває передплата. Редакція „Рускои Историчнои Бібліотеки“ не во̂дстрашуєсь однакъ симъ хвилевимъ неповодженємъ и доси вспѣла вже пустити въ свѣтъ 5 томо̂въ. Наколи бъ не тяжка недуга, що навѣстила мою родину и забрала чимало гроша и дорогого часу, бувъ би до ко̂нця року 1886 и томъ 6-ий вийшовъ. Въ надѣѣ, що Вп. Родимцѣ оцѣнять велику вагу сего выдавництва и по̂дможуть єго матеріяльно, не уступаємо съ поля а будемо дальше вести розпочате дѣло въ р. 1887 съ такою програмою:
Теперь друкується VI. томъ: В. Антоновича Исторія вел. князѣвства Литовского (передплата съ пересылкою franco 1 р. 25 кр., V. и VI. т. оправный съ пересылкою 3 р. 10 кр., безъ пересылки 2 р. 85 кр.). Т. VII. и VIII. (Монографіи Н. Иванишева, В. Антоновича, Ор. Левицкого и М. Костомарова про унію церковну и В. Антоновича, Початокъ козаччины) будуть выдани̂ по̂знѣйше, а передъ тымъ поступить въ друкарню:
М. Костомарова Богданъ Хмельницкій (Т. IX., X., XI. и XII.). Всѣ 4 томы franco 5 р. а. в. Зъ оправою по 2 томы, рекомендовано, по 3 р. 10 кр. — всі чотыре 6 р. 20 кр. Окладинокъ доставляє звѣстна переплетня п. Михайла Спожарского у Львовѣ.
Хто бере всѣ видани̂ доси томы разомъ, може до̂стати ще перши̂ 4 томи franco за 5 р. або и на раты по̂сля власнои декляраціи. Єсть ще 15 оправныхъ примірнико̂въ III. и IV. т. по 3 р. 10 кр. съ пересылкою.
Передплату можна посылати переказомъ або на мою адресу, або черезъ адміністрацію рускихъ часописей.
При сѣй нагодѣ складаю прилюдну щиру подяку всѣмъ помо̂чникамъ и прихильникамъ мого выдавництва и поручаю єго на дальше ихъ щиро̂й прихильности.
Въ Тернополи въ грудни 1886.
Олександеръ Барвѣньскій
професоръ семінаріи учительскои.
въ дово̂дъ высокого поважаня
Выдавець.
стор.
1. | Доля Галицкои Руси, М. Смирнова |
1―58 |
I. | Галичь по̂дъ рукою Рускихъ князѣвъ |
1―24 |
II. | Галичь по̂дъ рукою чужинцѣв |
24―40 |
III. | Внутрѣшня исторія Галицкои Руси |
40―58 |
2. | Галицкій князь Данило, М. Дашкевича |
59―106 |
I. | Реформа політичного устрою Руси за кн. Данила |
59―80 |
II. | Культура Украины-Руси за кн. Данила |
80―89 |
III. | Вороги самосто̂йного розвитку Руси |
89―98 |
IV. | Загальни̂ замѣтки про историчне значѣнє князюваня Данила Галицкого |
98―100 |
V. | Характеристика Данила |
100―106 |
3. | Оглядъ внутрѣшнихъ во̂дносинъ Гал. Руси, Дра Шаранєвича |
107―174 |
I. и II. | Найвысши̂ урядники и достойники Рускихъ Земель свѣтски̂ и духовни̂. Воєводы, генеральни̂ старосты Руски̂, воєводы и старосты Белзки̂ и Подо̂льски̂, старосты Льво̂вски̂, Галицки̂, Перемыски̂ и Сяноцки̂, деяки̂ архієпископы, єпископы и каноніки и инши̂ знатни̂ особы исторични̂ |
107―116 |
III. | Могучи̂ родины руски̂ и польски̂, поселени̂ на Руси, ихъ звязки подружни̂ и посвояченя, — князѣ Ольшаньски̂ близьки̂ свояки Софіи, подруги короля Владислава Ягайла и руска родина Лопатичѣвъ зъ Осталовичь у во̂дносинахъ до церкви рускои або схо̂днои, — во̂дносины церкви рускои въ схо̂дно̂й Галичинѣ до церкви Рускои на Литвѣ |
116―120 |
IV. | Основни̂ законы и привилеѣ Рускихъ Земель, ихъ во̂дносины мѣжь собою и до державы яко части провінціи Малопольщи; автономія краєва, станы краєви̂, дѣдичѣ и во̂льни̂ властники земскихъ до̂бръ а кметѣ, духовеньство руске а польске, станъ мѣщаньскій и елєменты въ нѣмъ свои и чужи̂, горняцтво, млинарство, риболовля, плеканє товару |
120―128 |
V. | Оглядъ зверхнихъ подѣй и вплывъ ихъ на змѣны во̂дносинъ що до посѣданя землѣ, загальни̂, державни̂ и мѣсцеви̂ причины сихъ змѣнъ, подѣлъ краю на землѣ и повѣты. Королѣ Польски̂ зважають на давни̂ суспо̂льни̂ во̂дносины; роздаванє земель, стрѣча институцій польскихъ зъ рускими, перевага права польского надъ рускимъ, залежно̂сть краєвыхъ стано̂въ во̂льныхъ съ часо̂въ Рускихъ князѣвъ, еміграція, першій починъ козаччины, управильненє во̂дносинъ земскихъ по̂сля права нѣмецкого и волоского, кольонізація краю, ерекціи во̂йто̂вствъ и фундаціи римскихъ приходо̂въ и костело̂въ, змѣна що до роздѣлу власти и судо̂вництва, во̂дносины давныхъ мешканцѣвъ Земель Рускихъ до нового ладу, тягарѣ и повинности̂ краєви̂, ихъ подѣлъ, данины а именно служба войскова… |
128―160 |
VI. | Значѣнє мѣстъ въ Земляхъ Рускихъ, ихъ взаємнины зъ Львовомъ, значѣнє Львова въ краю и за границею, оборотъ капітало̂въ и звязки купецки̂ въ краю, съ краями сумѣжными и дальшими, зо̂ Сходомъ и Заходомъ, мыто краєве и граничне, дороги, монеты, варто̂сть бо̂льшихъ земскихъ до̂бръ; фізіономія краю въ прикладѣ съ теперѣшнёю, го́роды и мѣста давни̂ и нови̂, давни̂ монастырѣ Василянъ и ново засновани̂ кляшторы латиньски̂ |
160―168 |
VII. | Критика деякихъ важнѣйшихъ институцій краєвыхъ и суспо̂льныхъ во̂дносинъ |
168―174 |
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі. Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1929 року і автор помер щонайменше 100 років тому. |