ОЛЕГ.


Раз до Диря і Аскольда
Прибігають вояки:
— „По Дніпру пливуть на Київ
Чужоземні байдаки!“

Не скінчили ці сказати —
Ще біжить один вояк:
— „На човнах пливе на Київ,
Кажуть, Рюриків свояк!

Повні війська, повні зброї
Ледве плинуть їх човни.
Чи не скликати нам віча?
Чи не ждати нам війни?“

— „Залишіть! Пливе не ворог“,
Їм князі відповіли
І Олегові на зустріч
З воєводами пішли.

— „Чи з добром, чи з злом приходиш
Ти у наш гостинний двір?“
Так, вітаючи Олега,
Запитав Аскольд і Дир.


І Олег похмуро грізно
На питання відповів:
— „Я прийшов з могучим військом,
Я вам Ігоря привів.

Не походите з князів ви,
Якже княжити змогли?
Нам лише належить влада
І по неї ми прийшли“.

Так скінчив Олег промову
І на знак його руки
З човна Ігоря виносять
Чужоземні вояки.

А князів Аскольда й Дира
Піднімають на списах
І Олег вступає в Київ
При побідних голосах.

І, коня свого спинивши,
Він говорить: „Вояки!
Хай же матірю нам стане
Славний Київ на віки!“