Минуле України в піснях
О. Олесь
Заспів
• Інші версії цієї роботи див. Заспів Львів: «Неділя», 1930

ЗАСПІВ.


Заспіваю вам не пісню
Про стару старовину,
Роскажу я вам не казку,
А бувальщину одну.

Роскажу вам про минуле,
Що вже мохом поросло,
Що, нащадками забуте,
За водою поплило.

Перед вами стародавні
Пройдуть хвилями часи,
Із могил до вас озвуться
Наших предків голоси.

Наших предків, що блукали
По страховищах — лісах,
Що з природою змагались
Тільки з вірою в серцях.

Ах, тоді була живою
Вся природа навкруги
І людину оточали
Духи — друзі й вороги.


У часи ті Бог великий
Не ховавсь в небесній млі,
А усі боги родились
І вмірали на землі.

Рано вдосвіта на сході
Прокидавсь ясний Дажбог
І ходив — блукав до ночі
Синім степом без дорог.

По зелених пишних луках
Волос пас овець гладких,
Грів їх вовною мягкою,
Одганяв вовків від них.

Над дрімучими лісами,
По пустелі степовій
Бог-Стрибог літав на крилах,
Грав на кобзі золотій.

Бог-Перун на чорних хмарах
Вічно землю обїздив,
Часом плакав, як дитина,
Часом сурмами будив.

Часом гнівом його серце
Наливалось, як огнем:
Левом він ревів зпід неба
І погрожував мечем.


А в річках жили русалки,
Хапуни — Водяники,
Лісовик свистав у лісі
І сміялися мавки.

Треба добре було знати
Вдачі всіх богів земних,
То коритись, то змагатись,
То просити ласки в них.

І змагалася людина
І вперед невпинно йшла,
Де ясним промінням-цвітом
Дивна папороть цвіла…

…Заспіваю вам не пісню
Про стару старовину,
Роскажу я вам не казку,
А бувальщину одну.

Роскажу вам як на горах
Славний Київ наш повстав,
Як він жив і розвивався,
Як столицею він став.

Хто й коли у ньому княжив
І в який ходив поход,
Хто боровсь за Україну,
За державність за народ.


Роскажу вам як боролись
Наші прадіди колись,
Як за щастя України
Ріки крові розлились.

Роскажу чому і досі
Чути стогони її
І чому так довго в хмарах
Сонце рідної землі…

Заспіваю вам не пісню
Про стару старовину,
Роскажу я вам не казку,
А бувальщину одну.