Марксистська хрестоматія для юнацтва/2/База й надбудова

Г. ПЛЕХАНОВ

База й надбудова

Коли б ми схотіли коротко переказати погляди Маркса–Енгельса на відношення славнозвісної тепер „подвалини“ до не менш славнозвісної „надбудови“, то ми мали б ось що:

1) Стан продукційних сил;

2) Економічні відносини, що їх він спричинив;

3) Соціяльно-політичний лад, що виріс на даній економічній «основі»;

4) Психіка громадської людини, що часто визначається почасти безпосередньо економікою, почасти всім соціяльно-політичним ладом, що виріс на ній;

5) ріжні ідеології, що відбивають на собі властивості цієї психіки.

Ця формула досить широка, щоб дати належне місце всім «формам» історичного розвитку, і разом із тим зовсім не має того еклектизму, що не вміє піти далі взаємочинности цих двох сил і навіть не підозрює, що факт взаємочинности ще не розвязує питання про їхнє походження. Це — моністична формула. І ця моністична формула наскрізь перейнята матеріялізмом. Гегель говорив у своїй «Філософії духа»: «Дух це єдиний чинний принцип історії». Инакше й не можна думати, додержуючись точки погляду того ідеалізму, згідно з яким буття зумовлюється думанням. Матеріялізм Маркса показує, яким чином історія думання зумовлена історією буття. Але ідеалізм не перешкоджав Гегелеві визнати чинність економіки, як причини, що стала такою через розвиток духа, так само й матеріялізм не пошкодив Марксові визнати в історії чинність «духа» як сили, напрямок якої визначається за кожного даного часу, кінець кінцем, ходом розвитку «економіки».