Мамаїзм
Мамаїзм — віківерсія однойменної журнальної статті [1] Григорія Приходька.
В підрадянській Україні була лише одна єдино правильна ідеологія, ім’я якій марксизм — ленінізм. Решта ідеологій були ворожими людству. Так подавала офіційна пропаганда. Але насправді ідеологічна ситуація не була настільки однозначною. Скажімо, державно-партійна верхівка виходила за межі пролетарського інтернаціоналізму і часом дружила з імперіалістами, як, наприклад, в Другій світовій війні, хоч моральний кодекс будівника комунізму [2]забороняв класове збочення.
Для консолідації своїх лав радянська бюрократія мала внутрішню версію державної ідеології, зокрема, віру в свою незамінність, обранність і непогрішимість. У відповідності з ієрархією посад, чиновники мали притаманну їм поштивість до начальства і матеріальну винагороду за це. З моральною винагородою було складніше, бо партійна дисципліна й велич поставлених партією завдань вимагали «не панькатися» з ворогами народу, порушниками, відступниками, які час від часу траплялися в лавах партії то по одному, то цілими групами.
Окрема галузка марксизму-ленінізму призначалась для маси. Маса не повинна була мати кар’єристських прагнень. Вона не могла мати сумніву в правильності генеральної лінії партії. Вкрай негарно було ганятися за «довгим карбованцем». Найвищим щастям для маси була віддана, а то й героїчна праця задля світлого майбутнього. На не зовсім світле нинішнє дозволялось нарікати, але без узагальнень. Однак, часом і такого лібералізму було замало. Тоді партія залучала на допомогу ідеологам тіні забутих або вигаданих предків, вимагаючи від них вірності класовій теорії.
- Мамаїзм І — Корекція ідеологічного курсу
- Мамаїзм ІІ — Герой міфу
- Мамаїзм ІІІ — Ідеологія картини
- Мамаїзм ІV — Нова корекція курсу
- Мамаїзм V — Предтеча
- Мамаїзм VІ — Секта Сонячного стрільця
Джерела ред.
| Ця робота є суцільним текстом, будь ласка за можливістю з'єднайте її з Індексом. |