Лірика (Гофмансталь)/Ода до малого дитяти
| ◀ Пісні для співу серед зелені III | Лірика пер.: Іван Крушельницький Ода до малого дитяти |
Монолог Клявдія ▶ |
|
ОДА ДО МАЛЕНЬКОГО ДИТЯТИ
Рожеві ростуть в тебе ноги,
Щоб сонця країни одвідать:
А сонця країни відкриті!
На гіллі мовчазному там
Зависло повітря століттів,
І мор невтомних багато
Ще завжди, ще завжди є тут.
Чи схочеш ти жабці налити
Тоді молочка з дерев'яної миски —
На березі вічного лісу?
Це буде веселе обіддя,
Замалим зірки не падуть!
На березі вічного моря
Скоренько друг ігор знайдеться:
Привітний, добрячий дельфін.
На беріг він скочить до тебе,
І хоч і не прийде не раз,
То сльози, що триснуть із ока,
Просушить тобі вітровиння.
Старе величаве минуле
У сонця країнах ще квітнуть
Назавжди, назавжди буде!
Твої ноженята кріпить
В дорогу у вічні країни
Таємною силою сонце.