Листи до братів-хліборобів
 |
|
 | ||
| Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
| Листи до братів-хліборобів Wien: Buchdruckerei CARL HERRMANN, 1926 |
|
|
 |
|
ВЯЧЕСЛАВ ЛИПИНСЬКИЙ ЛИСТИ ДО БРАТІВ-ХЛІБОРОБІВ ПРО ІДЕЮ І ОРҐАНІЗАЦІЮ УКРАЇНСЬКОГО МОНАРХІЗМУ ПИСАНІ 1919—1926 Р. |
Книга ця призначена
для тих сучасних і будучих,
якого-б вони не були обряду, мови і племени — мешканців Української Землі,
що хотітимуть окремої і суверенної,
рицарською дисципліною і вірностю провідників здобутої,
на співпраці класів — во імя Реліґії, Землі-Батьківщини і Авторитету — побудованої,
Української Держави
і що в установленю власними місцевими силами, дисциплінуючої провідну верству,
Монархічної Влади
в формах дідичного а не виборного Гетьманства
бачитимуть єдиний вихід з українського колоніяльного гниття.
Для позбавлених територіяльно-політичної свідомости і почуття соціяльної єрархії, розбиваючих Землю: племінно-націоналістичних, віроісповідних і демагогічних сект, що живуть з цькування народу на панів або гризні місцевих вір і »націй« між собою, і що із зненависти до своїх власних земляків волітимуть завжди чужоземну владу книга ця не писана.
Вона присвячена
памяти того родового хліборобського рицарства XVII віку,
яке, бридячись бути колоністами на своїй Українській Землі
і хотячи правити своєю Батьківщиною само, а не при помочі Варшавської метрополії,
пішло на чоло козацького повстання 1648 року,
намагалось дати його сліпій, анархічній і примітивній стихії
Українську Державну Ідею,
але не можучи республиканським методом організації опанувати український хаос
і стати фундаментом
Української Держави,
згинуло разом з нею від бунту,
нездатних без сильної влади до незалежного державного життя,
українських опришків і дейнеків,
оставшись вірним своїй
Державній Ідеї Українській
аж до смерти.
Szlachta na Ukrainie. Udział jej w życiu narodu ukraińskiego na tle jego dziejów. Kijów — Kraków. 1909.
Nasze stanowisko na Rusi-Ukrainie. (Zagajenie prywatnego zebrania w Kijowie w Lutym 1909 r.). Kraków 1909 (видано під псевдонімом Nobilis Ruthenus).
Данило Братковський суспільний діяч і письменник XVII ст. Вірші Данила Братковського в перекладі Василя Доманицького. Київ. 1909.
Аріянський соймик в Киселині на Волині в Маю 1638 р. Причинок до історії аріянства на Україні. Львів. 1910.
Z Dziejów Ukrainy. Księga pamiątkowa ku czci Włodzimierza Antonowicza Paulina Święcickiego i Tadeusza Rylskiego. Pod Redakcyą Wacława Lipińskiego Kijów-Kraków. 1912.
Nazwy „Ruś“ i „Ukraina“ i ich znaczenie hiśtóryćzne
Echa Przeszłości: Przysięga panów wołyńskich na sejmie Lubelskim 1569 r. — Czołobitna do Króla Stefana Batorego od szlachty województwa bracławskiego 7 Lipca 1576. r. — Artykuły województw kijowskiego i wołyńskiego pod Sandomierzem uchwalone roku 1606. — Jan Szczęsny Herburt w obronie Rusi. — List szlachty wołyńskiej do mieszczan łuckich w sprawie bractwa łuckiego d. 1 Wrześnja 1619 r. — Supplikatia. w roku 1623 od ludzi zawołania szlacheckiego, religii starożytnej greckiej, posłuszeństwa wschodniego. — Szlachta unici. — List Metropolity kijowskiego Isaji Kopińskiego, pisany w r. 1631 do Kniazia Jeremiego Wiszniewieckiego w sprawie przejścia tego ostatniego z obrządku wschodniego niezjednoczonego na obrządek rzymsko-katolicki. Szlacheccy przedstawiciele narodu ruskiego w r. 1632. — Szlachta ruska w przededniu powstania Chmielnickiego.
Niedośpiewana Pieśń:.O Stanisławie Mrozowickim pułkowniku korsuński — Śmierć Danyła Neczaja pułkownika bracławskiego. — Śmierć kozaka-kobzarza.
Stanisław Michał Krzyczewski. Z dziejów walki szlachty ukraińskiej w szeregach powstańczych pod wodzą Bohdana Chmielnickiego.
Dwie chwile z dziejów porewolucyjnej Ukrainy: I. U szczytu potęgi. II. Na Przełomie.
Dokumenty Ruiny: List byłego generała artyleryi W. Ks. Ruskiego Stefana Niemirycza do Wojska Zaporożskiego. — Uniwersał Hetmana zadnieprskiego Jana Brzuchowieckiego do Ukrainy Prawobrzeżnej. — Z pism Lazara Baranowicza Archiepiskopa czernihowskiego.
Szlakiem Bohdanowym: Duma Iwana Mazepy. — Portret Hetmana Mazepy, wręczony mu przez Akademię Mohilańską w Kijowie w r. 1708.
Mowa Samuela Zorki na pogrzebie Bohdana Chmielnickiego wedle Latopisu Wełyczkowego.
Україна на Переломі. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII-ім століттю. Відень. 1920.
Реліґія і Церква в Історії України. Philadelphia. Pa. 1925.
Copyright by W. Lipinsky.
Buchdruckerei CARL HERRMANN, Wien, IX., Alserstrasse 50.
УКРАЇНСЬКА НАДДНІПРЯНСЬКА ІНТЕЛІҐЕНЦІЯ І УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ.
НАША ОРІЄНТАЦІЯ.
ПРО НАЦІОНАЛЬНУ АРИСТОКРАТІЮ І ПРО ТРИ МЕТОДИ ЇЇ ОРҐАНІЗАЦІЇ: КЛАСОКРАТІЮ, ОХЛОКРАТІЮ І ДЕМОКРАТІЮ.
ПРО ПОЛІТИКУ, ЯК УМІЛІСТЬ ВИБОРУ ТАКОГО МЕТОДУ ЗДОБУВАННЯ ТА ОРҐАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ І ОРҐАНІЗАЦІЇ ГРОМАДЯНСТВА, ЯКИЙ-БИ УМОЖЛИВИВ БУДОВУ І ЗБЕРЕЖЕНЯ ОКРЕМОЇ ДЕРЖАВИ НА УКРАЇНСЬКІЙ ЗЕМЛІ І ЗАБЕЗПЕЧИВ ІСТНУВАННЯ ТА РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ.
КІЛЬКА УВАГ З ПРИВОДУ СТАТТІ Є. Х. ЧИКАЛЕНКА „ДЕ ВИХІД?“
Зміст: Розділ I. Загальні уваги: — Метод оцінки варяжської теорії (ст. 471). — Мірило національної вартости (ст. 472). — Теорія варяжська, як теорія роспачі і невіри в можливість установленя українськими руками української влади (ст. 476). — Чи може українська монархія з чужоземним Королевичем і чужоземною ґвардією знайти піддержку серед української інтеліґентської республиканської демократії? (ст. 480). — Таку ідею піддержала-б ця інтеліґенція лиш тоді, коли-б в цей спосіб можна було валити реально істнуючу українську Гетьмансько-монархічну Владу (ст. 487). — Творча роля монархії, як сталої точки опори для всіх консервативних і державницьких сил в нації (ст. 493). — Теорія варяжська українській ідеї монархічній цю ролю творчу відбірає бо позбавляє її власне сталости, яка тільки з традиції, історичної спадковости і законности (лєґітимізму) випливає (ст. 494).
Розділ II. Оцінка варяжської теорії в звязку з двома основними проблємами української політики: як сотворити єдиний український фронт проти істнуючих на Україні чужоземних метропольних влад? як в хвилину їх упадку установити свою місцеву українську владу? — Чи можлива еволюція українського комунізму в напрямі сотвореня незалежної Української Держави? (ст. 500). — Що треба розуміти під незалежною Українською Державою і при яких умовах вона може повстати (ст. 508). — Проблєм „єдиного національного фронту“ при будові Української Держави (ст. 511). — Позитивне вирішеня цього проблєму можливе лише при істнуванню одного сталого Верховного Проводу в нації, і при істнуванню українського консерватизму побіч українського поступу (ст. 512). — Основні лінії ідеолоґії та орґанізації українського консерватизму (ст. 516). — Негативний „єдиний національний фронт“ можливий лише при істнуванню одного обєкту національної зненависти при поневоленю одним ворогом всіх класів і станів нації, тоб-то при умовах, яких на Україні нема (ст. 526). — Розгляд і оцінка трьох основних політичних ідей і методів здобування влади в умовах української дійсности (ст. 529). — Демократія (ст. 530). — Охлократія (ст. 538). — Класократія (ст. 551). — Небезпеки, які загрожують, єдиній в українських умовах державно-творчій, Гетьмансько-монархічній класократичній ідеї (ст. 575).
|
ВАЖНІЩІ ДРУКАРСЬКІ ПОМИЛКИ
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|