Липа (Шуберт, Гершунська)
◀ Зледеніння | Липа (з циклу Зимова подорож) пер.: Юлія Гершунська |
Повінь ▶ |
|
Липа
Росте висока липа,
Цвітуть гілки рясні,
І мріяв я під нею
Й солодкі бачив сни.
Під нею слів немало
Кохання написав,
З тривогами і в щасті
До неї прибігав.
Тепер вночі повз липу
Виходив за село
Й заплющив міцно очі,
Хоч темно й так було.
А гілки шаруділи
І кликали: "Постій,
Приходь до мене, хлопче,
тут знайдеш спокій свій!"
І дув в обличчя вітер,
Збивав, додолу гнув,
Зірвав він з мене шапку,
Та я не повернув.
Уже багато часу
мандрую по землі
Й далекий шепіт чую:
"Знайди там спокій свій!"(2)