Зледеніння (Шуберт)
| ◀ Замерзлі сльози | Зледеніння пер.: Юлія Гершунська |
Липа Ревуцький/Гершунська ▶ |
|
Зледеніння
В снігу шукаю марно
Ту стежку, де самі
Ми за руку з тобою
Гуляли повесні.
І хочу цілувати
Замерзлу стежку я,
Той лід топить сльозами,
Щоб ожила земля.
Куди поділись квіти
Й зеленiї луги?
Пожухли квіти й трави,
Все біле навкруги.
Невже нічого в світі
на згадку не знайду?
Страждання вщухне, й пам'ять
Про неї загублю?
В моїм замерзлім серці
Твій погляд крижаний:
Колись воно розтане,
І зникне образ твій.
І образ твій...
Ноти
ред.