Моя ти любо! мій ти друже!
Не ймуть нам віри без хреста,
Не ймуть нам віри без попа,
Раби, невольники недужі!
— — Збрешуть люде —
Одурять! Не одурить Бог: Карать і милувать не буде;
Ми не раби ёго: ми — люде...
Моя ти любо! усміхнись,
І вольную святую душу
І руку вольную, мій друже,
Подай мені... то перейти
І Він поможе нам калюжу,
Поможе й лихо донести
І поховать лихе, дебеле,
В хатині тихій і веселій. 5 Августа, 1860 р. Стрҍльна.
