ЛНВ/31/9/Голоси
< ЛНВ
| ◀ Найкраща ніч | Лїтературно-науковий вістник Том XXXI. Книжка IX Голоси (Надїя Кибальчич) |
То могила… Там вітер лиш вєть ся… ▶ |
|
IV. ГОЛОСИ.
Ми Богу служили, ми Бога хвалили…
За віру Христову людий ми палили,
Без лїку конало тодї їх в огнї.
За волю сьвятую у полон ми брали;
В кайдання закуті ті бранцї вмирали,
Далеко від рідних, в чужій сторонї.
Ми кровю невірних річки розливали,
Руїнами землю ворожу вкривали.
Що мали, на церкву ми все віддали.
Чи нам у ту пору що очи слїпило?
Чи в море безодне ми розум втополи?
Чи ми вже й не люди були?!
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі. Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1929 року і автор помер щонайменше 100 років тому. |