ЛНВ/23/8/Люблю вечірнє небо красне…

Лїтературно-науковий вістник
Том XXIII. Книжка VIII

Люблю вечірнє небо красне… (Ол. Козловський)
• Цей текст написаний желехівкою. Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 1903
II.

Люблю вечірнє небо красне,
Ту милу, любу тишину,
Як сонця червінь блїдне, гасне,
Як місяць тихо виплинув,
І зорі з неба виринають,
Несьміло глип-глип з поза хмар,
То тонуть, то знов повертають,
Як місяць водить, мов — скотарь;
Сон землю пестить мов коханку,
І чари шепче в вухо їй,
А в ха́щі пісню-колисанку
Заводить любо соловій.
Люблю тодї я у затишку
Давати волю думонькам,
Мережать їх і плакать нишком,
Чому я в сьвітї сам та сам.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі.


Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1929 року і автор помер щонайменше 100 років тому.