Коран (Якубович)/Сура 2
| ◀ Сура 1 | Коран Переклад смислів українською мовою пер.: Михайла Якубовича Сура 2. Аль-Бакара (Корова) |
Сура 3 ▶ |
|
1. Аліф. Лям. Мім.[1]
2. Це — Писання, в якому немає сумніву, — прямий шлях для богобоязливих,
3. які вірують у потаємне, звершують молитву та жертвують із того, чим наділили Ми їх,
4. які вірять у те, що зіслано тобі та в те, що зіслано перед тобою, і впевнені в існуванні наступного життя.
5. Вони на шляху Господа їхнього, вони матимуть успіх!
6. Воістину, тим, які не вірують, байдуже, застерігатимеш ти їх чи ні — вони не увірують.
7. Аллаг запечатав їхні серця та слух, а на очах їхніх завіса. Чекає на них кара велика!
8. Є серед людей такі, хто говорить: «Ми увірували в Аллага та в Останній день», — але ж насправді не вірують вони!
9. Вони намагаються обманути Аллага й тих, які увірували, але ж насправді вони обманюють лише самих себе. Та не розуміють цього вони!
10. Їхні серця хворі і посилить Аллаг цю хворобу! Чекає на них болісна кара — за те, що вони говорили неправду![2]
11. Коли говорять їм: «Не чиніть безчестя на землі», — вони відповідають: «Та ми ж тільки робимо краще!»
12. Та ж ні! Воістину, вони — нечестивці, хоча самі цього й не відчувають!
13. I коли говорять їм: «Увіруйте — так, як вже увірували люди», — то відповідають вони: «Невже ми увіруємо так, як увірували ці невігласи?» Та ж ні! Воістину, — невігласи, але самі цього не знають!14. I коли вони зустрічають тих, які увірували, то говорять: «Ми увірували!» А коли залишаються наодинці зі своїми шайтанами, то говорять: «Ми — з вами і ми лише насміхалися!»
15. Аллаг сам поглузує з них та й залишить їх блукати в непослуху!
16. Вони — ті, які купили оману за прямий шлях! Але немає прибутку в цій справі і не йдуть вони прямим шляхом!
17. Вони — як ті, хто розпалив вогонь, а коли він освітив усе навколо, Аллаг забрав це світло, залишивши їх у пітьмі, і нічого не бачать вони!
18. Глухі, німі та сліпі! Вони не повернуться [на прямий шлях]!
19. Або й на тих, що потрапили під зливу із хмари на небі, а там — темрява, грім, блискавка! Вони бояться смерті й затуляють пальцями вуха, коли вдаряє блискавка. Аллаг оточує невіруючих!
20. Блискавка ледь не осліплює їх. Коли спалах освітлює їх, вони йдуть, а коли огортає темрява, зупиняються. Якби Аллаг побажав, то забрав би їхній слух та зір. Воістину, Аллаг спроможний на кожну річ!
21. О ви, люди! Поклоняйтеся Господу вашому, Який створив і вас, і тих, що жили перед вами. Можливо, ви будете богобоязливими!
22. Тому, хто створив для вас землю ложем, а небо — стелею, Хто зіслав із неба воду й проростив нею плоди для вашого прожитку. Тож не додавайте Аллагу рівних, адже ви знаєте!
23. Якщо ви сумніваєтесь у тому, що зіслали Ми рабу Нашому, то принесіть суру, подібну до цієї! I покличте своїх свідків, окрім Аллага, якщо ви правдиві.
24. А якщо ви не зробите цього — а ви ніколи не зробите цього! — то бійтеся вогню, в якому палають люди та каміння. Чекає він на невіруючих!
25. Сповісти ж радісну звістку тим, які увірували й творили добро. Чекають на них сади, де течуть ріки. Коли наділяють їх плодами звідти, то вони говорять: «Це те, чим наділяли нас раніше», — але ж насправді схожі вони лише ззовні. Матимуть вони там пречистих дружин. I будуть вони там довіку!
26. Воістину, Аллаг не посоромиться навести приклад комара або й щось понад нього. Тож ті, які увірували, знають, що така притча — істина від Господа їхнього, а ті, які не увірували, говорять: «що хотів сказати Аллаг цією притчею?» Багатьох Він збиває нею зі шляху, а багатьох веде шляхом прямим. А зі шляху Він збиває лише нечестивців,
27. тих, які порушують завіт Аллага після прийняття його, розривають те, що Аллаг наказав з'єднати, та й чинять безчестя на землі! Саме вони втратять усе!
28. Як, ви не віруєте в Аллага? Ви були мертвими, а він дав вам життя. Потім Він знову вмертвить вас і знову подарує вам життя, і до Нього повернетесь ви![3]
29. Він — Той, Хто створив для вас усе, що на землі, а потім повернувся до неба та й впорядкував сім небес. Він знає про кожну річ!
30. I коли сказав Господь твій ангелам: «Я поставлю намісника на землі!» — то вони запитали: «Ти хочеш поставити там того, хто чинитиме безчестя та проливатиме кров, тоді як Ми прославляємо Тебе хвалою та славимо святість Твою?» Він відповів: «Я знаю те, чого не знаєте ви!»31. І Він навчив Адама всіх імен, а потім показав їх ангелам і сказав: «Назвіть Мені ці імена, якщо ви правдиві!»
32. Ті відповіли: «Преславний Ти! Ми знаємо лише те, чому Ти навчив нас. Воістину, Ти — Всезнаючий, Мудрий!»
33. Тоді Він сказав: «О Адаме! Назви їм ці імена!» А коли той назвав їм ці імена, Він мовив: «Чи ж не говорив Я вам, що знаю потаємне небес і землі, і знаю те, що відкриваєте ви та що приховуєте?»
34. І коли Ми сказали ангелам: «Низько вклоніться Адаму!» — то вклонилися усі, крім Ібліса, який відмовився, вивищився та став невіруючим.
35. І сказали Ми: «О Адаме! Живи разом зі своєю дружиною у раю. Їжте досхочу, коли б ви не побажали. Але не наближайтесь до цього дерева, бо станете одними з нечестивців!»
36. Проте шайтан змусив їх перечепитись об нього. Тож вони залишили те, що було там, і сказали Ми: «Вийдіть! І одні з вас будуть ворогами для інших! Земля стане для вас притулком і ви матимете там прожиток — до певного часу!»
37. І прийняв Адам слова Господа свого Й покаявся перед Ним. Воістину, Він — Приймаючий каяття, Милосердний!
38. І сказали Ми: «Вийдіть звідти всі!» А якщо прийде від Мене до вас прямий шлях, то ті, хто йтиме прямим шляхом Моїм, не матимуть страху й не будуть засмучені!
39. А ті, які не вірували та й вважали Наші знамення брехнею, вони — жителі пекла. Будуть вони там довіку!
40. О сини Ісраїля! Згадайте блага Мої, якими Я наділив вас! Тримайтеся завіту зі Мною і Я триматимуся завіту із вами! І бійтесь лише Мене!
41. Т увіруйте в те, що Я зіслав як підтвердження даного вам, та й не будьте першими, хто не повірить у це. Не продавайте знамень Моїх за низьку ціну і бійтеся лише Мене!
42. Не вбирайте істину в неправду та не приховуйте істини, адже ви її знаєте!
43. Звершуйте молитву, давайте закят та схиляйте коліна разом із тими, хто вже робить це.[4]
44. Невже ви закликаєте людей до праведності й забуваєте про себе? Адже ви читаєте Писання! Хіба ви не розумієте?
45. Шукайте допомоги в терпінні й молитві. Це важко для всіх, окрім смиренних,
46. які впевнені, що зустрінуть Господа свого й повернуться до Нього.
47. О сини Ісраїля! Згадайте блага Мої, якими Я наділив вас! Я вивищив вас над усіма іншими жителями світів.
48. І бійтеся того Дня, коли жодна душа не дістане кари за іншу, і не приймуть від неї заступництва, і не візьмуть від неї відкупу. І ніхто не матиме помічників!
49. І ось Ми врятували вас від роду Фірауна, який чинив над вами жорстоку розправу, вбиваючи синів ваших, а [собі] залишаючи живими ваших жінок. І у цьому для вас від Господа вашого велике випробування!
50. І ось розітнули Ми море для вас та врятували вас, і втопили там рід Фірауна. І ви бачили це!
51. І ось Ми покликали Мусу на сорок ночей. Але після цього ви почали [поклонятись] тільцю! Нечестивці ж ви!
52. Та потім Ми простили вас — можливо, ви будете вдячними!
53. І ось Ми дарували Мусі Писання та Розрізнення — можливо, підете ви прямим шляхом!54. І ось сказав Муса народу своєму: «О народе мій! Узявши [для поклоніння] тільця, ви були несправедливі самі до себе. Покайтесь же перед Творцем своїм і вбийте [нечестивих] із вас — так буде краще для вас перед Творцем вашим! І прийме Він каяття ваше, воістину, Він — Приймаючий каяття, Милосердний!»
55. І ось сказали ви: «О Мусо! Ми не повіримо тобі, поки не побачимо Аллага на власні очі!» І вразила вас блискавка, коли ви дивилися!
56. А потім Ми воскресили вас, після вашої смерті — можливо, ви будете вдячні!
57. 1 Ми затінили вас хмарою Й зіслали вам манну та перепелів:«Їжте блага, якими Ми наділили вас!» Вони були несправедливі не до Нас, а до самих себе!
58. І Ми сказали: «Увійдіть у це селище! Їжте досхочу, коли схочете й де схочете!» Увійдіть до брами, низько вклоніться Й скажіть: «Прости нас!» - щоб простили Ми гріхи ваші та примножили [винагороду] праведникам!
59. Ті, хто чинить несправедливо, замінили сказані для них слова на інші. Тож Ми зіслали на тих, хто чинить несправедливість, кару небесну — за те, що вони творили безчестя.
60. І коли попросив Муса води для народу свого, то сказали Ми: «Удар своєю палицею в скелю!» І потекли звідти дванадцять джерел. І кожне плем'я знало, звідки йому пити. «Їжте й пийте з того, чим наділив вас Аллаг! І не сійте на землі зла!»
61. І ось ви сказали: «О Мусо! Важко нам їсти одне й те ж саме. Попроси свого Господа, щоб Він зростив для нас те, що росте на землі: зелень, огірки, часник, сочевицю та цибулю!» Відповів Муса: «Невже ви просите замінити те, що краще, на щось низьке? Ідіть же в будь-яке селище! Там буде вам те, чого ви просите!» Спіткали їх приниження й бідність, та Й накликали вони на себе гнів Аллага! Це їм за те, що вони не вірували у знамення Аллага, що вбивали пророків без права на те, що чинили непослух та були порушниками!
62. Воістину, тим, хто увірував, і юдеям, і тим, які є християнами, і сабеям — усім, хто увірував в Аллага, в Останній День і хто творив добро — винагорода у Господа їхнього. Не матимуть вони страху й не будуть засмучені вони![5]
63. І коли Ми уклали із вами завіт та піднесли над вами гору [Сінай]: «Міцно тримайтеся того, що Ми дарували вам!
64. Але після цього ви відвернулися! Та якби не ласка Аллага до вас та не милість Його, ви б неодмінно зазнали втрат!
65. Ви знали тих серед вас, хто порушував суботу. Тому Ми сказали їм: «Будьте мавпами мерзенними!»
66. Ми зробили це [покарання] прикладом для сучасників та наступників, повчанням для богобоязливих!
67. І коли сказав Муса народу своєму: «Воістину, Аллаг наказує вам забити корову!» Вони запитали: «Ти що глузуєш із нас?» Той відповів: «Шукаю захисту в Аллага, щоб не бути невігласом!»
68. Вони сказали: «Попроси свого Господа, щоб Він пояснив нам, якою вона повинна бути». Муса відповів: «Він говорить: корова повинна бути і не старою, і не телицею, а чимось середнім між цим. Тож робіть, що наказано вам!»
69. Вони сказали: «Попроси свого Господа, щоб Він пояснив нам, якої вона повинна бути масті!» Муса відповів: «Він говорить: корова повинна бути рудою, світлого відтінку. Колір її тішить того, хто погляне на неї!»70. Вони сказали: «Попроси свого Господа, щоб Він пояснив нам, якою повинна вона бути, бо всі корови для нас однакові. Тоді, якщо побажає Аллаг, ми неодмінно підемо правильним шляхом!»
71. Муса відповів: «Він говорить, що це корова, яка не оре та не ходить перед колесом для зрошування, вільна від будь-яких вад чи плям». Вони відповіли: «Тепер ти прийшов до нас з істиною!» І вони забили її, хоч думали вже цього не робити!
72. І коли ви вбили живу душу й сперечалися про це, Аллаг розкрив те, що приховували ви!
73. Ми сказали: «Вдарте (померлого) якоюсь частиною корови! Так Аллаг оживляє мертвих і показує вам знамення Свої — можливо, ви зрозумієте!»
74. Потім серця ваші зробилися жорстокими й стали як камінь або й твердіше! Але є скелі, з яких течуть струмки. А ще такі, що розколюються й виходить із них вода. А є Й такі, що падають від страху перед Аллагом! І Аллаг не забуває того, що робите ви!
75. Невже ви сподіваєтесь, що вони повірять вам? Дехто з них чув слова Аллага, а потім, зрозумівши, спотворював їх. І вони знали це!
76. І коли зустрічали вони тих, які увірували, то говорили: «Увірували ми!» А залишаючись наодинці, говорили: «Навіщо ви розповідаєте їм те, що Аллаг відкрив вам? Невже для того, щоб вони користувалися цим як доказом проти вас перед Господом вашим? Невже ви не розумієте?»
77. Хіба вони не знають, що Аллаг відає те, що вони приховують, і те, що вони відкривають?
78. Є серед них неписьменні, які не знають Писання, а тільки марно сподіваються. Але це — їхні вигадки!
79. Горе тим, хто пише Писання власноруч, а потім говорить: «Це — від Аллага!» - щоб продати це за мізерну ціну! Горе їм за те, що написали вони, і горе їм за те, що вони собі здобули!
80. Вони говорять: «Вогонь не торкнеться нас, хіба на лічені дні!» Скажи: «Невже ви уклали завіт із Аллагом? Тоді Аллаг ніколи не змінить обіцянки Своєї! Або ж ви говорите про Аллага те, чого й самі не знаєте»!
81. Та жні! Ті, хто вчинив зло, кого оплутав власний гріх, вони — жителі вогню. Будуть вони там довіку!?[6]
82. Аті, хто увірував і творив добро, вони — жителі раю. Будуть вони там довіку!
83. Ось Ми уклали завіт із синами Ісраїля: «Не поклоняйтесь нікому, окрім Аллага, ставтесь якнайкраще до батьків, інших родичів, сиріт та нужденних. Кажіть людям добре слово, звершуйте молитву, давайте закят». Але згодом ви відвернулися, окрім небагатьох, і відступили!
84. Уклали Ми завіт із вами: «Не проливайте крові одне одного і не женіть одне одного з помешкань ваших». Ви визнали це й свідчили про це!
85. Але потім ви почали вбивати одне одного і вигнали частину з вас із ваших помешкань. Потурали ви одне одному в гріху й ворожнечі! А коли тих приводять до вас полоненими, ви даєте за них викуп. Але ж було заборонено вам (виганяти) їх! Невже ви вірите в одну частину Писання, заперечуючи іншу? То яка винагорода може бути тим, хто робить це, як не ганьба у земному житті? У День Воскресіння скарають вас ще лютішою карою! Аллаг не омине того, що робите ви!
86. Вони — ті, хто купив земне життя за життя майбутнє. Не буде полегшено їм кари і не буде їм допомоги!87. Ми дарували Мусі Писання й слідом за ним направили посланців. Ми дарували Ісі, сину Мар'ям, ясні знамення та підтримали його Духом Святим. Щоразу, коли приходив до вас посланець із тим, що було вам не до душі, ви гордували! Одних ви вважали за брехунів, інших — убивали![7]
88. Вони говорять: «Серця наші закриті!» Та ж ні, нехай Аллаг прокляне їх за невір'я їхнє! Мало віруючих серед них!
89. 1 ось прийшло до них Писання від Аллага, яке підтверджує те, що вже є у них. Раніше вони просили перемоги над тими, хто не вірує, а коли прийшло до них відоме їм, то вони самі не увірували. Нехай же буде прокляття Аллага над невіруючими!
90. Недобре те, що придбали вони в обмін на свої душі, не увірувавши в те, що послав .Аллаг, заздрячи тому, що Аллаг наділяє з ласки Своєї того з рабів Своїх, кого побажає. І накликали вони на себе подвійний гнів. На невіруючих чекає принизлива кара!
91. І коли говорять їм: «Увіруйте в те, що зіслав Аллаг!» — вони відповідають: «Ми віримо в те, що зіслано нам». Але вони заперечують те, що прийшло після того й що воно — істина, яка підтверджує те, що у них. Скажи: «Чому ж ви раніше вбивали пророків Аллага, якщо ви є віруючими?»
92. До вас уже приходив Муса із ясними знаменнями, але, коли не було його з вами, узяли ви собі |для поклоніння) тельця. Нечестивці ж ви!
93. І коли Ми уклали із вами завіт та піднесли над вами гору | Сінай): «Міцно тримайтеся того, що дарували Ми вам!» — то сказали ви: «Слухаємо та не підкоряємося!» Через невір'я у їхніх серцях з'явилася любов до тельця. Скажи: «Недобре те, що наказує вам така віра заша, якщо ви є віруючими!»
94. Скажи: «Якщо наступне життя приготоване Аллагом тільки для вас, а не для інших людей, то побажайте собі смерті, якщо ви правдиві!»
95. Але вони ніколи не побажають собі цього через те, що робили їхні руки! Аллаг знає про нечестивців!
96. Ти побачиш, що вони сильніше за інших людей прагнуть життя, навіть сильніше за багатобожників. Кожен із них хотів би прожити тисячу років. Але навіть таке життя не віддалило б їх від покарання. Адже Аллаг бачить те, що вони роблять!
97. Скажи: «Хто є ворогом Джібрілю?» — а це саме він із волі Аллага відкрив |Коран| твоєму серцю на підтвердження істинності того, що було раніше за тебе, як прямий шлях та добру звістку для віруючих.
98. Якщо хто є ворогом Аллагу, ангелам Його, посланцям Його, Джібрілю та Мікаїлю, то, воістину, Аллаг — ворог невіруючих!
99. Ми зіслали тобі ясні знамення, а не вірують у них лише нечестивці!
100. І щоразу, коли укладають (юдеї) завіт із Аллагом, частина із них порушує його. Більшість із них не вірує!
101. І коли приходив до них посланець від Аллага, який підтверджував істинність того, що вже було у них, то частина тих, кому дано Писання, заперечувала Писання Аллага, наче вони не знали!
102. Вони пішли за тим, що шайтани розповідали за часів царювання Сулеймана. Сулєйман не був невіруючим, але невіруючими були шайтани. Вони навчили людей чаклунства, а також того, що було зіслано двом ангелам у Вавилоні: Гаруту та Маруту. Але вони не починали вчити нікого, не сказавши спочатку: «Ми — лише спокусники. Тож не будь невіруючим!» Та люди навчилися у них, як розлучити чоловіка з його дружиною. Вони не завдавали шкоди нікому, окрім як з дозволу Аллага, та й вчилися того, що приносило їм самим шкоду замість користі. Але ж ці люди знали, що тому, хто здобув це, немає частки у наступному житті. Мерзотним же є те, що купили вони за душі свої. Якби вони лише знали!
103. Якби вони увірували та були богобоязливі, то винагорода від Аллага була б для них кращою. Якби вони лише знали!
104. О ви, які увірували! Не говоріть Пророку: «Доглядай за нами!», а говоріть: «Поглянь на нас» — і слухайте. Невіруючих чекає болісна кара![8]
105. Не бажають невіруючі із людей Писання та багатобожники, щоб сходило на вас благо від Господа вашого. Та Аллаг обирає для милості Своєї, кого побажає, і Аллаг — Володар великої ласки!
106. Ми не скасовуємо та не дозволяємо забути жоден із Наших аятів, не замінивши його кращим чи рівним йому. Воістину, Аллаг спроможний на кожну річ!
107. Невже ти не знаєш, що Аллагу належить влада над небесами та землею, і що немає у вас, окрім Аллага, ні Захисника, ні Помічника?
108. Чи ж ви хочете просити у Посланця вашого того ж, що просили |юдеї) у Муси? Хто змінив віру на невір'я, той зійшов з прямої дороги!
109. Після того, як людям Писання стала зрозуміла істина, багато хто з них через свою заздрість бажає, щоб ви відвернулися від своєї віри. Вибачте ж їх та простіть, поки Аллаг не покаже наказу свого. Воістину, Аллаг спроможний на кожну річ!
110. Звершуйте молитву, давайте закят. Усі ті блага, які приготували ви душам вашим, знайдете ви у Аллага. Воістину, Аллаг бачить те, що ви робите!
111. Вони говорять: «Ніхто не увійде до раю, окрім юдеїв та християн!» Та це лише мрії їхні, тож скажи: «Наведіть доказ цьому, якщо є ви правдивими!»
112. Ні! Хто підкорить себе Аллагу, той і є праведником. Його чекає винагорода від Господа; не буде страху таким, як він, і не будуть засмучені вони!
113. Юдеї говорять: «Немає правди у християн!», а християни говорять: «Немає правди у юдеїв!» Але ж усі вони читають Писання! Так само й невігласи говорять слова, схожі наці. У День Воскресіння Аллаг розсудить між усіма ними те, про що вони сперечалися.
114. Хто ж є несправедливіший від того, хто забороняє згадувати ім'я Аллага у храмах Його, та ще й прагне зруйнувати їх? Саме таким і не слід було б входити туди, окрім як зі страхом. Чекає на них ганьба у житті земному та кара велика у житті наступному!
115. Аллагу належить схід та захід. Тож куди б ви не повернулися -- всюди лик Аллага. Воістину, Аллаг — Всеосяжний, Всезнаючий!
116. Вони говорять: «Аллаг узяв собі дитину». Та ж ні, Преславний Він! Йому належать ті, хто на небесах і на землі, і всі Йому підкоряються.
117. Творець небес і землі! Коли вирішує Він якусь справу, то лише говорить їй: «Будь!» — і вона постає.
118. Невігласи говорять: «Чому не заговорить із нами Аллаг, чому не дарує знамення нам?» Так само й ті, які жили раніше, говорили слова, схожі на ці. Схожими є й серця їхні. Але ж Ми вже пояснили знамення для людей переконаних!
119. Воістину, Ми відіслали тебе добрим вісником істини та застерігачем. Тож ти не будеш відповідати за тих, хто опиниться у пеклі.120. Юдеї та християни не будуть задоволені тобою, поки ти не навернешся до їхньої релігії. Скажи: «Лише шлях Аллага — шлях прямий!» Не потурай бажанням їхнім після того, як прийшло до тебе знання, а то Аллаг не буде тобі ні Захисником, ні Помічником.
121. Ті, яким дарували Ми Писання і які читають Його так, як належить - ось вони і вірують у нього! А хто не вірує у нього, той матиме втрати.
122. О сини Ісраїля! Згадайте милість Мою, якою Я вас наділив, коли вивищив вас над жителями світів!
123. Бійтеся того дня, коли одна душа не матиме змоги допомогти іншій, коли не буде прийнято заміни, коли не буде користі від заступництва, і коли не буде помічників!
124. І коли Господь випробовував Ібрагіма Своїми словами, той витримав це. Аллаг сказав: «Я зроблю тебе імамом для людей». Той запитав: «А моїх нащадків?» Сказав Аллаг: «Мій завіт не стосується нечестивців!»[9]
125. Ось Ми зробили Дім місцем зібрання та захисту для людей. Тож зробіть місце Ібрагіма місцем молитви! І Ми заповіли Ібрагіму та Ісмаїлю: «Тримайте Дім Мій у чистоті для тих, хто ходитиме навколо нього, перебуватиме у ньому та звершуватиме там земні поклони».[10]
126. Ось Ібрагім сказав: «Господи! Зроби цей край безпечним, і наділи плодами тих Його жителів, які увірували в Аллага та в Останній День!» Сказав Аллаг: «А хто не увірує, тому Я дозволю насолоджуватися життям лише недовго. А потім Я вкину його у вогняну кару — жахливим же є цей кінець!»
127. І ось Ібрагім з Ісмаїльом заклали основу Дому: «Господи наш! Прийми від нас, воістину, Ти — Всечуючий та Всезнаючий!
128. Господи наш! Зроби нас двома відданими тобі і зроби з нащадків наших покірний тобі народ. Вкажи нам, як виконувати приписи наші. І прийми каяття наше, воістину, Ти — Приймаючий каяття, Милосердний!
129. Господи наш! Відішли посланця нащадкам нашим, який прочитає їм знамення Твої, навчить їх Писання та мудрості, очистить їх. Воістину, Ти — Великий, Мудрий!»
130. Хто ж відвертається від релігії Ібрагіма, окрім легковажного невігласа? Ми обрали Ібрагіма у земному житті, а у житті наступному він буде разом із праведниками.
131. Коли Господь сказав йому: «Будь покірним Мені!» — той відповів: «Я став покірним Господу світів!»
132. Ібрагім разом із Якубом заповідали своїм синам це: «О сини мої! Воістину, Аллаг обрав для вас цю релігію. Тож не помирайте, не ставши покірними Йому!»[11]
133. Чи жви були свідками того, як підступила до Якуба смерть, і як запитав він синів своїх: «Кому ви будете поклонятися після того, як я залишу вас?» Вони сказали: «Ми будемо поклонятися твоєму Богу і Богу твоїх батьків — Ібрагіма, Ісмаїля та Ісхака, Богу Єдиному! І ми — покірні Йому!»
134. Але вже минуло це покоління. Вони матимуть те, що вони здобули собі, а ви матимете те, що ви здобули собі. І ви не будете відповідати за те, що вони робили!
135. Говорять: «Станьте ж юдеями або християнами -- і підете ви правильним шляхом!» Скажи: «НІ! Сповідниками релігії Ібрагіма-ханіфа, а він не був багатобожником!»[12]136. Скажіть: «Ми увірували в Аллага і у те, що зіслано нам, і що зіслано Ібрагіму, Ісмаїлю, Ісхаку, Якубу та колінам із нащадків їхніх; у те, що було дано Мусі, Ісі, у те, що було дано пророкам від Господа їхнього. Ми не проводимо межі між ними, і Йому Ми підкоряємося!»
137. І якщо вони вірують у те, у що вірите ви, то йдуть вони шляхом прямим. Але якщо вони відвертаються, то суперечать йому. Аллаг захистить тебе від них, а Він — Всечуючий, Всезнаючий!
138. Фарба від Аллага! Чия фарба краща за фарбу від Аллага? Тож Йому ми і поклоняємося![13]
139. Скажи: «Невже ви сперечатиметесь із нами про Аллага? Він — наш і ваш Господь, і нам — наші вчинки, а вам — ваші вчинки. Тож ми щирі у відданості Йому! »
140. Невже вони говорять, що Ібрагім, Ісмаїль, Ісхак, Якуб та коліна з нащадків їхніх були юдеями чи християнами? Скажи: «Ви краще знаєте чи Аллаг?» Хто є несправедливішим за того, хто приховав свідчення, дане йому Аллагом? А Аллаг не омине того, що робите ви!
141. Але вже минуло це покоління. Вони матимуть те, що вони здобули собі, а ви матимете те, що ви здобули собі. І ви не будете відповідати за те, що вони робили!
142. Нерозумні люди скажуть: «Що відвернуло їх від кибли, до якої поверталися вони?» Скажи: «Аллагу належить схід і захід, і веде Він до шляху прямого того, кого побажає!»[14]
143. Так Ми спрямували вашу громаду на середній шлях, щоб ви були свідками для людей, а Посланець щоб був свідком для вас. Попередню киблу Ми зробили лише для того, щоб дізнатися, хто піде за Посланцем, а хто відвернеться від нього. Це було важкою справою, окрім як для тих, кого Аллаг повів шляхом прямим. Аллаг ніколи не зробить марною віру вашу, адже Аллаг Лагідний та Милосердний до людей!
144. Ми бачили, як блукав небом погляд твій. І Ми спрямували тебе до кибли, якою ти будеш задоволений. Поверни ж своє обличчя у бік Забороненої Мечеті! І де б ви не були, повертайте обличчя своє саме у цей бік. Воістину, ті, яким дано Писання, знають, що саме такою є істина від Господа їхнього. Аллаг не омине того, що робите ви![15]
145. Навіть якби ти показав тим, кому дано Писання, усі можливі знамення, вони все одно не пішли б за твоєю киблою; але й ти не підеш за киблою їхньою, і одні з них не підуть за киблою інших. А якщо ти підеш за їхніми бажаннями після того, як прийшло до тебе знання, то, воістину, будеш одним із нечестивців!
146. Ті, кому дано Писання, знають [Мухаммада] так само, як знають своїх синів. Частина з них приховує істину, і знають вони про це!
147. Істина — від Господа твого! Тож не будь серед тих, хто сумнівається!
148. Для кожної громади — свій напрям (молитви). Тож випереджайте одне одного у добрих справах! І де б ви не були, Аллаг збере вас усіх разом. Воістину, Аллаг спроможний на кожну річ!
149. І куди б ти не вирушив, повертай своє обличчя у бік Забороненої Мечеті. Воістину, це — істина від Господа твого. Аллаг не омине того, що робите ви!
150. Т куди б ти не вирушив, повертай своє обличчя у бік Забороненої Мечеті. І де б ви не були, повертайте свої обличчя саме у цей бік, щоб не було у людей — хіба лише як у нечестивих — доказу проти вас. I не майте страху перед ними, а майте страх переді мною, щоб сповнив Я Свою милість до вас. Можливо, підете ви шляхом прямим!
151. Так Ми відіслали до вас Посланця з-посеред вас самих. Він читає вам Наші знамення, очищує вас, вчить вас Писання і мудрості, а також вчить вас того, чого ви не знали раніше!
152. Згадуйте Мене, і Я буду згадувати вас. Дякуйте і не будьте невдячними!
153. О ви, які увірували! Шукайте допомоги у терпінні та молитві. Воістину, Аллаг — разом із терплячими!
154. I не називайте мертвими тих, хто загинув на шляху Аллага. Ні, вони живі, але ви не відчуваєте цього.
155. Ми будемо випробовувати вас страхом, голодом, нестачею майна, людей та плодів. Сповісти ж добру звістку терплячим,
156. тим, які, коли торкнеться їх лихо, говорять: «Ми належимо Аллагу і до Нього ми повертаємося!»
157. Мають вони благословення та милість від Господа їхнього, і йдуть вони шляхом прямим!
158. Воістину, пагорби ас-Сафа та аль-Марва — знаки Аллага. Хто звершує хаджж або умру в дім Аллага, то не буде йому гріха, якщо він буде ходити між ними. І хто зі своєї волі чинить добро, то, воістину, Аллаг-Вдячний, Всезнаючий![16]
15. Воістину, тих, які приховують зіслані Нами ясні знамення та прямий шлях — після того, як Ми пояснили це людям у Писанні — таких прокляне Аллаг і проклянуть ті, які проклинають!
160. Але не тих, хто покаявся, виправив скоєне та пояснив істину. Я прийму каяття їхнє, адже Я — Приймаючий каяття, Милосердний!
161. Воістину, ті, які не увірували та померли невіруючими, матимуть над собою прокляття Аллага, ангелів та всіх людей!
162. Воно буде вічним! Не буде полегшено кару їхню, і не буде відстрочки їм!
163. Ваш Бог — Бог Єдиний. Немає бога, крім Нього, Милостивого, Милосердного!
164. Воістину, у створенні небес і землі у розрізненні і у кораблі, що пливе морем, маючи в собі те, що приносить користь людям; у воді, яку Аллаг зіслав із неба та якою оживив землю після смерті її, розселивши там різних тварин; у зміні вітрів; у покірній хмарі, яка висить між небом і землею — в усьому цьому знамення для людей, які розуміють!
165. Серед людей є такі, які приписують Аллагу рівних Йому та люблять їх так, як люблять Аллага. Але ж ті, які увірували, люблять Аллага ще сильніше! Якби ж нечестивці, побачивши кару, побачили б ще й те, що вся сила належить саме Аллагу, і що Він — суворий у покаранні!
166. Коли ті, за ким йшли, зречуться тих, хто за ними йшов, і хто побачить кару, то розірвуться між ними зв'язки.
167. Скажуть ті, які йшли за іншими: «Якби мали ми змогу повернутись, то відреклися б від них так, як вони відреклися від нас!» Тож Аллаг покаже їм вчинки їхні, щоб пожалкували вони. Але не вийдуть вони із вогню — ніколи!
168. О люди! Їжте те дозволене й добре, що є на землі, та не йдіть слідами шайтана; воістину, він — справжній ворог для вас!169. Він закликає вас лише до зла та розпусти і прагне, щоб ви говорили про Аллага те, чого не знаєте!
170. І коли говорять їм: «Йдіть за тим, що зіслав Аллаг!», — то вони відповідають: «Ми йдемо за тим, із чим знайшли батьків наших!» А якщо їхні батьки нічого не розуміли та не йшли шляхом прямим?
171. Невіруючі схожі на того, кого кличуть, а він не чує нічого, окрім крику та вереску. Глухі, німі, сліпі! Нічого не розуміють вони!
172. О ви, які увірували! Їжте ті блага, якими наділили Ми вас, і дякуйте Аллагу, якщо поклоняєтесь ви Йому!
173. Воістину, він заборонив вам мертвечину, кров, м'ясо свині і те, що принесено в жертву не заради Аллага. А якщо хто був змушений порушити це, не чинячи непослуху та не зловживаючи, немає тому гріха. Воістину, Аллаг — Прощаючий, Милосердний![17]
174. Воістину, ті, які приховують із Писання те, що зіслав Аллаг та продають це за мізерну ціну, ось вони то й наповнять свої черева вогнем! Аллаг не говоритиме з ними у День Воскресіння і не очистить Він їх. Чекає на них болісна кара!
175. Вони — ті, хто продав прямий шлях за оману, а покарання — за прощення! Яке ж терпіння вони мусять мати перед вогнем!
176. Буде саме так, адже Аллаг зіслав Писання в істині. Воістину, ті, які сперечаються про Писання, опинилися у глибокому протиріччі!
177. Благочестя полягає не в тому, щоб ви повертали свої обличчя на схід чи на захід, а благочестивим є той, хто увірував в Аллага, в останній день, в ангелів, у Писання та у пророків, хто віддає навіть дороге йому майно — родичам, сиротам, бідним, подорожнім і тим, хто просить його; той, хто витрачає на звільнення рабів, хто звершує молитву, дає закят; ті, які виконують обіцянку, коли обіцяють; які мають терпіння у бідності, у хворобі та в буремні часи. Саме такі є праведниками, і такі є богобоязливими!
178. О ви, які увірували! Встановлена для вас помста за вбитих: вільний — за вільного, раб — за раба, жінка — за жінку. Якщо простить вбивцю його брат [у релігії], то нехай той вчиняє за звичаєм та сплатить йому належний викуп. Таким є полегшення від Господа вашого та милість. Того ж, хто й після цього порушить межі, очікує болісна кара!
179. Помста рятує життя ваше, о ви, обдаровані розумом! Можливо, будете богобоязливі ви!
180. Коли прийде смерть до когось із вас, а він лишить якесь добро, то приписано вам укласти заповіт для батьків та для близьких родичів відповідно до звичаю. Це обов'язок для богобоязливих!
181. А якщо хтось змінить заповіт після того, як він почув його, то гріх цей впаде лише на тих, хто змінював його. Воістину, Аллаг — Всечуючий, Всезнаючий!
182. А хто боїться, що заповідач зробить помилку або вчинить гріх, та й виправить [заповіт] задля миру між спадкоємцями, то не буде йому гріха. Аллаг — Прощаючий, Милосердний!
183. О ви, які увірували! Встановлено для вас піст — так само, як був він встановлений для тих, які жили раніше за вас. Можливо, будете ви богобоязливі!
184. Встановлено його на певну кількість днів. А якщо хто із вас захворіє, чи буде в дорозі, то нехай постить таку ж кількість днів у інший час. А тим, для кого це важко, слід задля спокути нагодувати бідняка. А хто з волі своєї чинить добро, то це краще для нього. Але піст кращий для вас — якби ж ви тільки знали!185. Рамадан є місяцем, під час якого було зіслано Коран прямий шлях для людей, ясні знамення прямого шляху та розрізнення. Коли для когось із вас настане цей місяць, то нехай він проводить його у пості. А якщо він захворіє чи буде в дорозі, то нехай постить таку ж кількість днів у інший час. Аллаг бажає вам полегшення, а не утруднення, доводьте ж до кінця дні посту і звеличуйте Аллага за те, що він вказав для вас прямий шлях; можливо, ви будете вдячні!
186. I коли раби Мої запитують тебе про Мене, то я — близький, і я відповідаю на заклики того, хто кличе Мене. Нехай же й вони відповідають Мені та вірують у Мене — можливо, підуть вони правильним шляхом!
187. Дозволено вам входити до дружин ваших у ночі посту. Вони — наче одяг для вас, а ви наче одяг для них. Дізнався Аллаг, що ви обмежуєте себе, тож Він прийняв каяття ваше і простив вас. Тож з'єднуйтесь із ними і прагніть до того, що встановив для вас Аллаг; їжте й пийте, поки не зможете відрізнити нитку білу від нитки чорної — до світанку. А потім знову тримайте піст аж до ночі. Не з'єднуйтесь із дружинами у ті ночі, коли перебуваєте у мечетях у стані ітікаф. Такими є обмеження Аллага, тож не наближайтеся до них! Ось так Аллаг пояснює людям Свої знамення — можливо, будуть вони богобоязливими![18]
188. Не пожирайте незаконно майна одне одного та не підкупляйте суддів, щоб свідомо, шляхом гріха, привласнити частину майна інших людей!
189. Тебе запитують про молодий місяць. Скажи: «Він визначає час для людей та для здійснення хаджжу». Благочестя ж полягає не в тому, щоб входити до будинків через задні двері; але благочестивим є той, хто е богобоязливим. Тож входьте до будинків через двері їхні і бійтесь Аллага — можливо, матимете ви успіх![19]
190. I боріться на шляху Аллага проти тих, хто бореться проти вас. Але не виявляйте ворожості при цьому, бо ж, воістину, Аллаг не любить тих, хто виявляє ворожість!
191. Вбивайте їх усюди, де відшукаєте, виганяйте їх звідти, звідки вони вигнали вас! Смута гірша за вбивство! Але не починайте боротьби з ними біля Забороненої Мечеті, поки вони не почнуть там боротьби проти вас, тоді вбивайте їх! Такою є відплата невіруючим!
192. Та якщо вони зупиняться, то Аллаг — Прощаючий, Милосердний!
193. Боріться проти них, поки не зникне смута, і релігія не буде належати Аллагу! Та якщо вони зупиняться, то нехай не буде ворожості, окрім як проти нечестивців.
194. Заборонений місяць — за заборонений місяць. Порушення заборон вимагає помсти! Якщо хтось виявить ворожість до вас, то ви виявите ворожість до нього так само, як він виявляв ворожість до вас. Бійтеся Аллага i знайте, що Аллаг — із богобоязливими!
195. Жертвуйте на шляху Аллага та не йдіть через руки свої до загибелі! І творіть добро; воістину, Аллаг любить тих, хто творить добро!
196. Звершуйте хаджж та умру заради Аллага. Якщо вам заважають, то принесіть у жертву те, що зможете, але не голіть своїх голів, поки пожертва не досягне місця заклання. А якщо хто з вас хворий або має рану на голові, то нехай задля відкупу тримає піст, дає милостиню, або принесе жертву. Якщо ви перебуваєте у безпеці, то той, хто має поєднати умру з хаджжем, має принести у жертву те, що зможе. А хто не має змоги зробити це, то нехай під час хаджжу тримає піст три дні і сім днів після повернення з хаджжу усього десять. Це для тих, чия сім'я не живе біля забороненої Мечеті. Тож бійтесь Аллага та знайте, що Аллаг суворий у покаранні!
197. Хаджж — у відомі місяці. І хто вирішив здійснити хаджж, той нехай не входить до жінок, нехай не чинить гріха та нехай не сперечається під час хаджжу. Аллаг знає про те добро, яке чините ви. Запасайтеся ж у дорогу, воістину, найкращий запас — це богобоязливість. Тож будьте богобоязливими, о ви, обдаровані розумом!
198. Не буде вам гріха, якщо у цей час ви будете шукати ласки Господа вашого! А коли ви повернетесь з Арафату, то згадуйте Аллага у забороненому місці! Згадуйте Його — те, як Він вказав вам прямий шлях, тоді як раніше ви були тими, хто заблукав![20]
199. Далі йдіть туди, куди йшли інші люди. Просіть прощення у Аллага, воістину, Аллаг — Прощаючий, Милосердний!
200. Коли виконаєте необхідні приписи, то згадуйте Аллага так, як ви згадуєте батьківваших, або й ще сильніше. І є серед людей такі, які говорять: «Господи наш! Обдаруй нас у житті земному!» Такі не матимуть частки у житті наступному!
201. Серед них є й такі, які говорять: «Господи наш! Даруй нам найкраще у житті земному і даруй нам найкраще у житті наступному! I врятуй нас від кари пекельної!»
202. Вони й матимуть наділ — за те, що чинили вони. Аллаг швидкий у відплаті!
203. Згадуйте ж Аллага [у долині Miha] у визначені дні. А хто поспішає і зробить це за два дні, тому не буде гріха. І хто затримається, то і йому не буде гріха. Це для богобоязливих. Тож бійтесь Аллага та знайте, що біля нього ви будете зібрані!
204. Є серед людей такий, чиї розмови про земне життя викликають твій подив. Він закликає Аллага бути свідком тому, що в його серці, тоді як він є впертим ворогом твоїм!
205. I коли відвертається він, то поспішає сіяти безчестя на землі, нищити посіви та нащадків. Та Аллаг не любить нечестивців!
206. Коли йому говорять: «Побійся Аллага!» — то гординя веде його до гріха. Достатньо йому буде геєни! Мерзотне ж це місце для спочинку!
207. Серед людей є й така, яка продає свою душу, прагнучи задовольнити Аллага. Аллаг — Ласкавий до рабів Своїх!
208. О ви, які увірували! Будьте покірні Аллагу в усьому і не йдіть слідами шайтана. Воістину, він для вас — справжній ворог![21]
209. А якщо відступите — після того, як прийшли до вас ясні знамення-то знайте, що Аллаг — Великий, Мудрий!
210. Невже вони чекають чогось іншого, а не того, що Аллаг прийде до них у затінку хмар разом з ангелами? Цю справу вже вирішено, а всі справи повертаються до Аллага!
211. Спитай же синів Ісраїля, скільки ясних знамень Ми дарували їм! А якщо хто проміняє милість Аллага після того, як вона прийшла до нього, то Аллаг— суворий у покаранні!
212. Земне життя видається прекрасним для невіруючих і вони глузують із тих, які увірували. Але ж у День Воскресіння богобоязливі будуть над ними вище! Аллаг наділяє, кого побажає — без відплати за це.
213. Люди були єдиною громадою. Аллаг відіславовісниками та застерігачами і зіслав разом із ними Писання в істині для того, щоб вони розсудили поміж людьми те, про що вони сперечалися. Та не було суперечок, окрім як між тими, кому були даровані ясні знамення і які були несправедливі одне до одного. Тож Аллаг повів прямим шляхом тих, які увірували, до істини, про яку ті сперечалися з дозволу Його. Аллаг вказує прямий шлях тому, кому побажає!
214. Чи ж ви гадали, що увійдете до раю, не зазнавши того, що траплялося із вашими попередниками? Бідність, хвороби та різні хвилювання вражали їх так, що посланець і ті, які увірували разом із ним, говорили: «Коли прийде допомога від Аллага?» Так! Воістину, допомога від Аллага вже близько!
215. Тебе запитують про те, що необхідно жертвувати. Скажи: «Що б ви не жертвували, воно повинно дістатися батькам, родичам, сиротам, біднякам та подорожнім. I яке благо ви не робили б, воістину, Аллаг знає про це!»
216. Встановлено вашим обов'язком боротьбу, тоді як ви ненавидите її. Можливо, те, що вам ненависне — благо для вас. А, можливо, те, що вам приємне — зло для вас. Аллаг знає, а ви не знаєте!
217. Тебе запитують про боротьбу під час забороненого місяця. Скажи: «Боротьба у цей час великий гріх. Але збивати інших зі шляху Аллага, не вірити у Нього, у заборонену Мечеть, виганяти звідти людей — ще більший гріх перед Аллагом. Смута — більший гріх, ніж боротьба. Тож вони не припинять боротися проти вас доти, доки, якщо зможуть, не відвернуть вас від релігії вашої. А якщо хтось із вас відступить від своєї релігії та помре невіруючим, то марними стануть його вчинки у земному житті та житті наступному такі будуть жителями вогню — і будуть вони там довіку!»
218. Воістину, ті, які увірували, які переселилися та боролися на шляху Аллага, сподіваються на милість Аллага. Аллаг — Прощаючий, Милосердний!
219. Тебе запитують про вино та азартні ігри. Скажи: «Це все — великий гріх, але й певна користь для людей. Але гріх від них більший за користь!» Тебе запитують про те, що необхідно жертвувати. Скажи: «Надлишок!» Ось так Аллаг роз'яснює вам знамення. Можливо, помислите ви[22]
220. про життя нинішнє та наступне! Запитують тебе і про сиріт. Скажи: «Робити їм добро — благо. А якщо ви поєднаєте свої та їхні справи, то вони — ваші брати». Та Аллаг відрізняє нечестивого від доброчинного. Якби Аллаг побажав, то утруднив би становище ваше. Аллаг Великий, Мудрий!
221. Не одружуйтесь із багатобожницями, доки вони не увірують. Справді, віруюча рабиня краща за багатобожницю, навіть якщо та й сподобалась вам. I не одружуйтесь із багатобожниками, доки вони не увірують. Справді, віруючий раб кращий за багатобожника, навіть якщо той і сподобався вам. Вони кличуть вас до вогню, а Аллаг закликає вас до раю та прощення з Його дозволу! Він пояснює людям Свої знамення. Можливо, замисляться вони!
222. Тебе запитують про місячні. Скажи: «Вони спричиняють страждання. Тож не торкайтесь дружин під час місячних їхніх. Уникайте зносин із ними, поки не очистяться вони. А коли вони очистяться, то приходьте до них — так, як наказав вам Аллаг». Воістину, Аллаг любить тих, які каються, любить тих, які очищуються!
223. Ваші дружини — наче нива для вас. Приходьте до них, як побажаєте, але нехай цьому передують ваш добрі справи. Бійтесь Аллага і знайте, що ви зустрінетесь із Ним. Сповісти ж добру звістку для віруючих!224. Нехай не будуть ваші клятви Аллагом завадою праведності вашій, богобоязливості і тому, щоб встановлювали ви мир поміж людьми. Аллаг — Всечуючий та Всезнаючий!
225. Аллаг не каратиме вас за клятви без наміру. Але Він каратиме вас за те, що здобули собі серця ваші. Аллаг — Прощаючий, Жалісливий!
226. А якщо хто поклявся не наближатися до дружин, то нехай вичікує чотири місяці. Та якщо він передумає, то Аллаг — Прощаючий, Милосердний!
227. Якщо ж [чоловіки] все ж вирішать розлучитись, то Аллаг — Всечуючий та Всезнаючий!
228. Розлучені жінки повинні очікувати три терміни місячних. Не дозволено їм приховувати те, що Аллаг створив у лонах їхніх — якщо вони вірують у Аллага та в Останній день. Якщо ж чоловіки їхні побажають примирення, то протягом цього часу вони мають право повернути їх. Відповідно до звичаю жінки мають такі права, які рівні їхнім обов'язкам, хоча чоловіки у дечому й вищі від них. Аллаг — Великий, Мудрий!
229. Розлучення можливе два рази. Після цього потрібно або утримати дружину за звичаєм, або відпустити її з миром. Вам не дозволено привласнювати щось із дарованого їй, хіба як обоє ви боїтесь, що не дотримаєтесь обмежень Аллага. А якщо ви боїтесь, що вони не дотримаються обмежень Аллага, то не буде їм гріха, якщо вони відкуплять розлучення. Ось такими є обмеження Аллага, тож не порушуйте їх! А ті, які порушують обмеження Аллага, ось вони і є нечестивцями!
230. Якщо все ж він розлучиться із нею утретє, то не зможе одружитися з нею знову, поки вона не вийде заміж за когось іншого. Якщо ж той чоловік розлучиться з нею, то не буде дружині та першому чоловіку гріха, коли вони повернуться одне до одного та матимуть намір дотримуватись обмежень Аллага. Ось такими є обмеження Аллага. Він роз'яснює їх для розумних людей!
231. I коли ви розлучаєтесь із дружинами, і минає відведений для них час, то або утримуйте їх відповідно до звичаю, або відпускайте їх відповідно до звичаю. Не утримуйте їх, намагаючись зашкодити їм, зловживаючи. А хто зробить це, той буде несправедливим до самого себе. Не перетворюйте знамень Аллага на жарт! I згадайте милість Аллага до вас, а також те, що Він зіслав вам із Писання та мудрості, щоб повчати вас. Тож бійтесь Аллага i знайте, що Аллаг знає про кожну річ!
232. I коли ви розлучаєтесь із дружинами, і минає відведений для них час, то не заважайте їм вийти заміж за їхніх попередніх чоловіків, якщо вони домовились між собою за звичаєм. Таким є повчання для того з вас, хто увірував в Аллага та в Останній день. Це краще та чистіше для вас. Аллаг знає, а ви не знаєте!
233. Матері можуть годувати дітей своїм молоком два повних роки, якщо вони бажають довести до кінця це годування. Батько повинен забезпечувати матір дитини харчуванням та одягом відповідно до звичаю. На жодну людину не покладається більше, ніж може витримати вона. Не можна завдавати шкоди матері за її дитину, а також батькові за дитину його. Такі ж обв'язки має й нащадок. А якщо батьки побажають відняти дитину [від грудей] за взаємною згодою та порадою, то не буде їм гріха. А якщо вони побажають найняти годувальниць для своїх дітей, то не буде батькам гріха, якщо вони сплатять їм відповідно до звичаю. Тож бійтесь Аллага і знайте, що Аллаг бачить те, що ви робите!
234. Якщо хтось із вас помре та й залишить після себе дружин, то нехай чекають вони чотири місяці і ще десять днів. А коли мине визначений для них час, то не буде гріха, якщо вони зроблять те, що побажають, відповідно до звичаю. Аллагу відомо те, що ви робите!
235. Не буде вам гріха, якщо ви натякнете цим жінкам про заручини або ж приховаєте це в своїх душах. Та Аллаг знає, що ви все одно будете згадувати про них. Але нічого не обіцяйте їм потаємно, а кажіть їм лише належні слова. І не намагайтесь узяти шлюб, поки не мине встановлений час. І знайте, що Аллаг знає те, що в душах ваших, тож бережіться його. І знайте, що Аллаг — Прощаючий, Жалісливий!
236. Не буде вам гріха, якщо ви розлучитесь із дружинами, не торкнувшись їх та не встановивши належний їм відкуп. Але все одно дайте винагороду їм — багатий у міру своїх можливостей, а бідний — у міру своїх, відповідно до звичаю, так, як і належить зробити це праведним людям!
237. Якщо ж ви розлучилися із ними раніше того, як ви торкнулися їх, але після того, як встановили належний їм відкуп, то віддайте їм половину того, що й належить їм — хіба як вони вибачать вам це або вибачить той, у чиїх руках перебуває шлюбний договір. А якщо ви вибачите, то це буде ближче до богобоязливості. Не забувайте й про доброчесність, яка повинна бути поміж вами. Воістину, Аллаг бачить те, що ви робите!
238. Звершуйте молитви належно і, особливо, середню молитву. Стійте ж перед Аллагом смиренними!
239. А якщо боїтесь [ворога], то звершуйте молитву йдучи пішки або й верхи. Коли ж опинитесь у безпеці, то згадуйте Аллага так, як він навчив вас того, чого ви й не знали раніше.[23]
240. Якщо хтось із вас помре та й залишить дружин після себе, то перед цим він повинен заповісти, щоб дружин тримали у їхніх домівках ще рік і не виганяли. Якщо ж вони підуть самі та зроблять, відповідно до звичаю, те, що побажають, то не буде вам гріха за все це. Аллаг — Великий, Мудрий!
241. Розлучених дружин слід належно забезпечувати — як і належить це богобоязливим людям!
242. Ось так Аллаг пояснює вам Свої знамення — можливо, ви зрозумієте!
243. Невже ж ти не бачив тих, які боялися смерті та й полишили домівки свої, хоча їх були тисячі? Тож Аллаг сказав їм: «Помріть!» — а потім оживив. Воістину, Аллаг Володар великої ласки для людей, проте більшість людей є невдячними!
244. Боріться ж на шляху Аллага і знайте, що Аллаг — Всечуючий, Всевидячий!
245. Якщо хтось дасть Аллагу добру позику, то він збільшить її у багато разів. Аллаг утримує та щедро наділяє і до Нього повернетесь ви!
246. Чи ти не знаєш про старшину синів Ісраїля після Муси? Вони сказали пророку своєму: «Постав над нами царя для того, щоб Ми боролися на шляху Аллага!» Відповів той: «А чи не буде так, що боротьбу зроблять вашим обов'язком, але ви не станете до боротьби?» Ti сказали: «А чого б нам не боротися на шляху Аллага, коли вигнали нас із домівок наших та розлучили із дітьми нашими?» І ось, коли боротьбу встановили їхнім обов'язком, усі вони відвернулися, окрім небагатьох. Та Аллаг знає нечестивців!
247. Їхній пророк сказав їм: «Воістину, Алла поставив вашим царем Талюта!» Ті відповіли: «Як же може бути у нього влада над нами, якщо ми маємо на це більше права, ніж він адже немає у нього належного статку?!» Пророк сказав: «Воістину, Аллаг віддав йому перевагу перед вами і дарував йому велич у знаннях та у тілі! I Аллаг дарує владу від себе тому, кому побажає! Аллаг — Всеосяжний, Всезнаючий!»[24]248. Їхній пророк сказав їм: «Воістину, знаменням його влади буде те, що з'явиться вам скриня, де буде спокій від Господа вашого. І буде там те, що лишив рід Муси та рід Гаруна. I Нестимуть її ангели! Ось це і буде знаменням для вас, якщо ви є віруючими!»
249. I коли вийшов Талют разом із військом своїм, то сказав: «Воістину, Аллаг буде випробовувати вас рікою. І хто питиме із неї, той не буде зі мною, але хто не спробує її, той буде зі мною. І також буде зі мною той, хто зачерпне води не більше, ніж буде у долоні руки його». Але вони напилися із неї води, окрім небагатьох. І коли він і ті, які увірували разом із ним, перетнули її, то сказали: «Не здолаємо ми сьогодні Джалюта і його війська!» Але ті, які були переконані, що вони неодмінно зустрінуться з Аллагом, сказали: «Скільки з дозволу Аллага нечисленних загонів перемагало загони численні!» Аллаг — із терплячими!
250. I коли вони з'явилися перед Джалютом та його військами, то сказали: «Господи наш! Зішли терпіння для нас і ствердь поступ наш! Допоможи нам проти люду невіруючого!»[25]
251. I з дозволу Аллага вони розбили їх! Дауд вбив Джалюта, і Аллаг дарував йому владу та мудрість, і навчив його тому, чому побажав. Якби Аллаг не стримував одних людей іншими, то на землі ширилося б нечестя. Та Аллаг — Володар великої ласки для світів!
252. Такими є знамення Аллага. Ми виголошуємо їх тобі в істині. Воістину, ти — один із посланців!
253. Такими є посланці. Одним із них Ми віддали перевагу над іншими. Є серед них такі, з якими говорив Аллаг, а деяких він підніс на [вищі] щаблі. I Ми дарували ясні знамення Ісі, сину Мар'ям, і Ми підтримали його Святим Духом. Якби Аллаг побажав, то ті, що жили після них, не вели б між собою боротьби після того, як прийшли до них ясні знамення. Але вони розійшлися між собою, і частина із них увірувала, а частина не увірувала. Та якби побажав Аллаг, вони не вели б між собою боротьби. Але Аллаг робить те, що побажає.
254. О ви, які увірували! Жертвуйте з того, чим Ми наділили вас, поки не прийде День, коли не буде ні торгівлі, ні дружби, ні заступництва. Невіруючі ж є нечестивцями!
255. Аллаг! Немає бога, крім Нього — Живого, Сущого! Не торкається Його ні дрімота, ні сон. Йому належать те, що на небесах, і те, що на землі. Хто ж заступиться перед ним без Його дозволу? Він знає те, що попереду них, і те, що позаду них. Вони ж не осягають з знання Його нічого, крім того, що побажає Він. Престол Його охоплює небеса і землю, а збереження їх не втомлює Його. І Він — Всевишній, Великий!
256. Немає примусу до релігії. Вже розрізнено прямий шлях та оману! Хто не вірує у тагута, той вже вхопив надійну основу, яка не зламається! Аллаг — Всечуючий та Всезнаючий![26]
257. Аллаг — Покровитель тих, які увірували. Він виводить їх із темряви до світла. А покровителі тих, які не увірували — тагути. Вони ведуть їх від світла до темряви. Тож вони є жителями вогню і будуть вони там довіку!
258. Чи ж ти не знаєш того, який сперечався з Ібрагімом щодо Господа його, бо дарував Аллаг такому владу? Сказав Ібрагім: «Господь мій — Той, Хто дарує життя та смерть!» А Той відповів: «Я дарую життя та смерть!» Тоді Ібрагім сказав: «Воістину, Аллаг підіймає сонце зі сходу. А ти підійми його з заходу!» І знітився той, який не вірив! Аллаг не веде прямим шляхом людей нечестивих!
259. Або того, хто проходив над селищем, яке було зруйноване до підвалин своїх. Він сказав: «Як же Аллаг оживить це все після смерті?» Тоді Аллаг зробив його самого мертвим на сто років, а потім оживив і сказав: «Скільки ж ти там був?» Той відповів: «Я був там день або частину дня!» Аллаг сказав: «Ні! Ти був там сто років! Поглянь на свою їжу та питво — вони не зазнали змін. Але поглянь на свого віслюка! Ми неодмінно зробимо тебе знаменням для людей. Тож поглянь на кістки — як Ми зберемо, а потім вкриємо м'ясом їх!» Коли стало це зрозуміло йому, він сказав: «Я знаю, що Аллаг спроможний на кожну річ!»
260. І ось сказав Ібрагім: «Господи! Покажи мені, як Ти даруєш життя померлим!» Той сказав: «Хіба ж ти ще не увірував?» Він відповів: «Так, але ж треба заспокоїти своє серце!» Сказав Аллаг: «Візьми чотирьох птахів, заріж їх, а потім візьми та поклади на кожній горі частинку з них. Після цього поклич їх — і вони з'являться перед тобою, поспішаючи! Знай, що Аллаг — Великий, Мудрий!»
261. Прикладом тих, які жертвують майно своє на шляху Аллага, є зернина, з якої виросло сім колосків, а у кожному колоску — сто зернин. Аллаг дає більше тому, кому побажає. Аллаг — Всеосяжний, Всезнаючий!
262. ТІ, які жертвують на шляху Аллага і не супроводжують те, що пожертвували, докором та образою, матимуть у Господа свого винагороду! Немає страху їм і не будуть засмучені вони!
263. Добре слово і прощення кращі за милостиню, яка супроводжується образою. Аллаг — Багатий, Жалісливий!
264. О ви, які увірували! Не зіпсуйте милостині вашої докором та образою, наче той, хто витратив якесь майно на пожертву задля того, щоб побачили це люди. Адже він не увірував у Аллага та Останній День. Його прикладом є слизька скеля, вкрита землею. Та ось змочив її дощ, і лишилася скеля та чистою. Немає у них жодної сили над тим, що отримали вони! Аллаг не веде прямим шляхом невіруючих людей!
265. Прикладом тих, які витрачають своє майно, прагнучи до вдоволення Аллага та переконуючи самих себе, є сад на пагорбі. Якщо зросить його дощ, то вдвічі примножаться його плоди. А якщо не зросить Його дощ, то зросить хоча б мряка. Аллаг бачить те, що робите ви!
266. Невже хтось із вас хоче — якщо буде у нього сад із пальмами та виноградником, де будуть текти ріки й будуть різні плоди — щоб торкнулася його старість, тоді як діти ще будуть слабкими, а сам сад вразить вихор, у якому цей сад і згорить? Ось так Аллаг пояснює вам знамення — можливо, замислитеся ви!
267. О ви, які увірували! Жертвуйте ті блага, які отримали ви, а також те, що Ми проростили для вас із землі. Але не бажайте давати у жертву погане — те, що ви й самі не узяли б, окрім як заплющивши очі. І знайте, що Аллаг — Багатий, Хвалимий!
268. Шайтан лякає вас бідністю й закликає вас до розпусти, а Аллаг обіцяє вам прощення та ласку Свою. Аллаг — Всеосяжний, Всезнаючий!
269. Аллаг дарує мудрість, кому побажає, а кому дарована мудрість, тому дароване велике благо! Але згадують це лише обдаровані розумом.
270. Що б ви не витратили як милостиню, або яку обіцянку ви не дали б, то, воістину, Аллаг знає про це. Але нечестивим не буде помічників!
271. Якщо ви даєте милостиню відкрито, то є добром вона. А якщо ви приховуєте її та даєте нужденним, то це краще для вас. Аллаг пробачить вам деякі злі вчинки ваші, та Аллагу відомо те, що ви робите.
272. Не твій це обов'язок вести їх прямим шляхом. Це Аллаг веде прямим шляхом того, кого побажає! А те добро, яке жертвуєте ви — це ж для вас самих. Жертвуєте ви це, лише прагнучи до лику Аллага. А за те, що витрачаєте ви, відплатять сповна вам і не вчинять із вами несправедливо!273. Це для нужденних, які затрималися на шляху Аллага, або й не можуть пересуватися землею. Невіглас вважає їх багатими через скромність їхню. Але ти впізнаєш їх за ознаками їхніми: вони не вимагають у людей милості із настирливістю. Про те, що жертвуєте ви зі свого добра, Аллаг знає!
274. ТІ, які витрачають як милостиню своє майно вдень і вночі, потаємно та відкрито, матимуть винагороду у Господа їхнього. Немає страху для них і не будуть засмучені вони!
275. А ті, які пожирають лихву, воскреснуть лише так, як ті, кого своїм дотиком вразив шайтан. Це так, адже вони казали: «Торгівля схожа на лихварство!» Та Аллаг дозволив торгівлю, але заборонив лихварство. А якщо хтось після того, як прийшло до нього повчання від Господа, припинить займатися цим, то буде прощено йому те, що вже минуло, і справайого належить Аллагу! А якщо хто знову почне займатися цим, то житлом таких буде вогонь. І будуть вони там довіку!
276. Алпаг знищує лихварство і примножує милостиню. Аллаг не любить кожного невіруючого та грішника!
277. Воістину, ті, які увірували, творили добрі справи, звершували молитву і давали закят, матимуть винагороду у Господа їхнього. Немає страху їм, і не будуть засмучені вони!
278. О ви, які увірували! Бійтесь Аллага і відмовтесь від того, що належить вам як лихва — якщо віруючі ви!
279. Якщо ж ви не зробите цього, то ви будете ворогами Аллагу та Посланцю Його. А якщо зробите, то матимете свій перший статок. Не вчиняйте несправедливо і, тоді не вчинять несправедливості з вами.
280. Якщо [боржник] буде у важкому становищі, то почекайте, доки його становище не полегшиться. А якщо ви простите йому це, зробивши милостинею, то це буде краще для вас, якби лише знали ви!
281. Бійтесь того Дня, коли повернетеся ви до Аллага. Віддадуть кожній душі сповна за те, що вона собі здобула. І не вчинять із вами несправедливо!
282. О ви, хто увірував! Якщо укладаєте договір боргу на певний термін, то записуйте це. І нехай писар записує це справедливо. Нехай не відмовляється записати його так, як навчив Аллаг. Нехай пише, а той, хто отримує позику, нехай диктує йому, і нехай боїться Аллага, та не применшує там нічого. А. якщо той, хто бере в борг, нерозумний або кволий, чи не може диктувати, то нехай диктує його опікун. Покличте двох свідків із ваших чоловіків. А якщо не буде двох чоловіків, то нехай буде один чоловік і дві жінки, яких ви згодні взяти за свідків. Якщо перша помилиться, то друга нагадає їй. Нехай свідки не відмовляються, коли їх запрошують. І не нехтуйте записувати угоду — малу чи велику — із зазначенням її терміну. Так буде справедливіше перед Аллагом, надійніше для свідчення та краще для уникнення сумнівів. Однак, коли це буде торгівля з розрахунком готівкою на місці, то не буде вам гріха, якщо не запишете цього. Але кличте свідків, коли укладаєте між собою торговельні угоди. Не можна кривдити ні писаря, ні свідка. А. якщо зробите так, то буде вам гріх! І бійтесь Аллага — Він навчає вас! Аллаг знає про кожну річ!
283. А якщо ви опинитесь у дорозі та не знайдете писаря, то беріть заставу, яку можна взяти до рук. І якщо один із вас довіряє іншому, то нехай той, кому щось довірено, поверне довірене йому і нехай боїться Аллага, Господа свого. Не приховуйте свідчення, а хто приховує його, той у своєму серці є грішником. Аллаг знає про те, що ви робите!
284. Алпагу належить те, що на небесах і на землі. Покажете ви те, що у душах ваших, чи приховаєте його — Аллаг відплатить вам. Він дарує прощення, кому побажає, і карає, кого побажає. Аллаг спроможний на кожну річ!285. Посланець увірував у те, що зіслано йому від Господа його, а разом із ним — віруючі. Усі увірували в Аллага, в ангелів Його, у книги Його, у посланців Його: «Ми не проводимо межі між посланцями». Вони говорять: «Слухаємо та підкоряємось! Даруй нам прощення, Господи наш, і до Тебе повернення!»
286. Аллаг не вимагає від людини понад можливості її. За неї те, що здобула собі вона, і проти неї теж те, що здобула собі вона. «Господи наш! Не карай нас за те, що забули ми або в чому помилилися! Господи наш! Не покладай на нас тягаря, який поклав Ти на тих, які жили раніше за нас. І не покладай на нас того, на що не вистачить сил. Вибач нам, прости нас і змилуйся над нами! Ти — Захисник наш, тож допоможи нам проти невіруючих людей!»
——————
- ↑ 29 сур Преславного Корану починаються із цих загадкових арабських літер, які вказують на «незрівнянність» («іджаз») Божого слова Оскільки араби за часів зіслання Корану вирізнялися красномовством, початок цієї інших сур ще раз доводить дивовижність Тексту.
- ↑ Маються на увазі лицеміри.
- ↑ «Ви були мертвими»: Господь створив людину живою істотою, а потім, після смерті, знову воскресить задля відплати.
- ↑ Закят — обрядова милостиня, яку дають для нужденних.
- ↑ Сабеї — послідовники сабеїзму, давньої близькосхідної релігії, яка вирізняється астральними культами. У тафсірах згадується, що серед деяких сабеїв побутувала ідея єдинобожжя.
- ↑ Під гріхом тут мається на увазі багатобожжя.
- ↑ «Святим Духом» Коран називає ангела Джібріля.
- ↑ Див. також 46 аят із сури «Жінки»
- ↑ Імам — той, хто очолює молитву; у ширшому значенні — вождь, голова, керівник.
- ↑ Дім — мається на увазі Ка'ба (Кааба)
- ↑ 12 Муслімун («покірні», «віддані» — мусульмани) тут має значення «віруючі», «сповідники істинної релігії єдинобожжя» (згідно з тлумаченнями аль-Багаві та ат-Табарі).
- ↑ Ханіф (досл. «той, хто слихяється до чогось») тут означає прихильника істинного єдинобожжя
- ↑ Як свідчить ібн Касір, посилаючись на ібн Аббаса, а також інші тлумачі, під «фарбою від Аллага» («сібгата Ллаг») мається на увазі «релігія від Аллага». Див. також 30 вят сури «Ромеї», де йдеться про «фітра» — вроджену схильність до єдинобожжя.
- ↑ Кибла — напрям молитви. Спочатку мусульмани поверталися обличчям до Єрусалиму (Бейт аль Макдіс), а потім, з другого року гіджри, вони почали молитися у бік Мекки.
- ↑ «Заборонена Мечеть» (аль-Масджід аль-Харам) — мекканський храм, де знаходиться Кааба.
- ↑ Хаджж — паломництво до Мекки. Умра — мале паломництво, яке включає у себе лише частину обрядів хаджжу. Ас-Сафа та аль-Марва — пагорби у Мецці, між якими прочани здійснюють т.зв. «сай» — «біг».
- ↑ «Кров»: див. також 145 аят сури «Худоба».
- ↑ Ітікаф (від «ітікафа» — постійно бути [десь], цілком віддаватися [чомусь]) - тривале перебування у мечеті задля поклоніння Аллагу. Ітікаф неможливий поза межами мечеті (аль-Багаві).
- ↑ За часів невігластва люди, які здійснювали паломництво до Кааби, поверталися до своїх будинків через задні двері. Цей звичай був пов'язаний із уявленням про те, що прочанин став очищеним, а тому він не може входити через неочищений» звичайний вхід.
- ↑ «Шукати ласки Господа вашого» — займатися торгівлею. Арафат — пагорб біля Мекки. З цього місця починається здійснення хаджжу. «Заборонене місце» — пагорб Мудзаліфа, де прочани читають спеціальну молитву.
- ↑ «Будьте покірні Аллагу в усьому»: як свідчить ат-Табарі, йдеться про необхідність дотримання усіх вимог ісламу.
- ↑ Див. остаточну заборону на вживання вина й азартні ігри у дев'яностому аяті сури «Трапеза».
- ↑ «Згадуйте Аллага»: звершуйте молитву.
- ↑ Талют — Саул.
- ↑ Джалют — Голіаф.
- ↑ Тагут — «усе, чому поклоняються замість Аллага» (ібн Касір).
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.