Коденська книга судових справ/Переднє слово

Коденська книга судових справ
Переднє слово

Допит Хведора Осадчого, обвинуваченого в розбишацтві, 11 червня 1771 р. ▶

Так звана „Коденська книга“, що її текст становить зміст другого тому „Українського Архіву“, є збірка судових справ польського військового суду партій Української й Подільської найбільше за роки 1771 — 1772, а поміж них встановлено кілька справ, здебільшого при кінці книги, за роки 1769, 1770 та 1773.

Ця книга відома, як збірка справ та документів, що стосуються до гайдамаччини, але в дійсності в ній міститься чимало справ звичайного кримінального характеру, що їх розв'язував той таки військовий суд; можливо, що тут зібрано всі справи, які відав цей суд за роки 1771 — 1772, з додатком справ за інші роки, які чимось стосувалися до попередніх.

Справ або документів, тим чи іншим способом зв'язаних з гайдамаччиною, приблизно половина всіх справ уміщених у книзі; друга половина — це справи кримінальні різного характеру: крадіжки, грабунки, зловживання, шахрайство, дезертирство тощо. Здебільшого ці справи такі шабльонові, що може виникнути питання, чи варто їх друкувати; але зважаючи на те, що в літературі відомі сумніви, щодо вірности передачі змісту Коденської книги, як про це буде сказано далі, увесь текст книги надруковано від початку до кінця без ніяких змін.

Щодо назви цієї збірки справ, яка зафіксувалася за нею в літературі — Коденська книга — то ця назва не зовсім відповідає місцеві, де найбільше розв'язувано справи, в цій книзі уміщені.

Найчастіш військовий суд засідав, за вказані роки, в Троянові (23 справи), потім у Кодні (17 справ), в Тетійові (9 справ); решта або у випадкових місцях, як Гумань, Димир, Котюжинці, Корсунь тощо, або місце на справі не зазначене. Притім хоч на Кодню й припадає з 17 справ — 16 гайдамацьких, але з цих 16-ох — 14 справ помічені роками 1769 — 1770 р. (2 справи без дати). А в Троянові зазначено за рік 1770 тільки 2 справи гайдамацьких, та ще 4 за пізніші роки. З цього видно, що за роки 1771 — 1772 військовий суд засідав найбільше в Троянові, де здебільшого розв'язувано не гайдамацькі справи; але дослідники звернули були увагу якраз на справи про гайдамак, розглядувані найбільш у Кодні, хоч і за раніші часи, і це дало назву цій книзі Коденської.

Коденська книга має свою історію в літературі. Цей рукопис роздобув М. О. Максимович, що, студіюючи гайдамаччину, збирав до неї й архівні матеріяли, які передав В. Б. Антоновичеві. Документи, що торкаються історії гайдамаччини, Антонович видрукував у третьому томі третьої частини „Архива Юго-Западной Россіи“, а Коденську книгу доручив використати своєму учневі Я. М. Шульгінові. Студію Шульгина^[1], в якій він між іншим користувавсь і матеріялами з Коденської книги, Антонович ухвалив, але вона викликала гостру оцінку в польській історіографічній публіцистиці, як от у Ф. Равіти-Ґавронського; так само скептично поставивсь до цієї роботи й такий солідний представник польської історіографії як Т. Корзон^[2]. Він між іншим висловив недовіру щодо цитат, які Шульгин навів з Коденської книги. Обороняючись, виступив проти Корзона Шульгин^[3], Антонович і собі підтримав його^[4].

Але не ці суперечки викликають потребу археографічно-науково видати текст Коденської книги; книга ця містить у собі цінний матеріял для історії соціяльних рухів на Україні, і матеріял цей Шульгин використав далеко не ввесь, і не всюди висвітлив відповідно.

Року 1921 заходивсь готувати до друку Коденську книгу І. М. Каманін, але смерть його перервала цю підготову, і розпочату роботу його взяла на себе Археографічна Комісія ВУАН.

Книгу розпочато друком навесні 1927 р. і мала вона вийти, як перший том Українського Архіву, але різні обставини затягли її вихід, Археографічна Комісія тільки тепер має можливість випустити між люди цей пам'ятник, як другий том Українського Архіву.

Щодо зовнішнього вигляду, то Коденська книга, що належить тепер К. М. Антоновичевій, це рукопис in folio, оправлений в картон з шкуратяною спинкою. Оправа дуже попсована, того ж часу як і сам рукопис; це видно з того, що задня її половинка обклеєна шматками рукопису, писаного тією ж рукою, що й деякі справи в самій книзі. На передній половинці оправи такі обклейки очевидно обідрані. На внутрішньому боці попередньої половинки написано атраментом: „1771“.

Перший й останній аркуші в книзі, що становлять окремий документ (див. примітку на ст. 1), вліплені так, що четвертину кожного з них приліплено до справи, через те вони досить попсовані. На першому аркуші з правого боку написано олівцем рукою І. М. Каманіна: „Коденская книга проф. В. Б. Антоновича (Гайдамаки)“. Зазначені два аркуші не мають паґінації, а всі останні (крім одного білого в середині) нумеровані чорним атраментом пізнішого часу ніж самий рукопис (це видно між іншим і з того, що видерті аркуші не були понумеровані), при чому пораховані сторінки, і числа зазначені тільки з лівого боку аркушів, себто самі непаристі: на першому аркуші — 1, на другому — 3, на третьому — 5, і т. д.; на останньому аркуші позначено — 607. В середині книги денеде видерті або вирізані цілі аркуші або половинки^[5]; мабуть здебільшого вони були білі. Як збірка окремих справ Коденська книга писана на різному папері^[6] і різними руками; зразки письма подаються на шістьох окремих таблицях. Рукописа писано за невеликими вийнятками читко і письменно; але по багатьох місцях папір забруднено, заллято чимось; і час наклав свою руку: краї паперу оббилися, атрамент денеде зблід або стерся. Ці хиби заваджають іноді читати деякі місця; такі непрочитані місця в друку зазначено крапками. Є сліди й пізнішого неуважного ставлення до рукопису, як значки чорним і червоним олівцем: хрещики, числа, підкреслення тощо.

Правила друку прийняті в цім томі в дечім відхиляються від звичайних правил Археографічної Комісії: зачасте вживання великих літер. Зазначення в друку j та i, V та U, надрядкових знаків, — так як вони стоять у рукопису. Додатні слова поставлено поміж двома рисками. Розділові знаки розставлено в дуже обмеженій кількості.

У червні 1930 р.

↑ Я. Н. Шульгинъ, Очеркъ Коліевщины по неизданнымъ и изданнымъ документамъ 1768 и ближайшихъ годовъ. Кіевская Старина, 1889 г., февраль, мартъ, апрѣль, іюнь, іюль.
↑ Kwartalnik historyczny 1892 r., zeszyt III, T. Korzon, Nowa książka o koliszchyznie.
↑ Я. H. Шульгинъ, „Правда“ o коліивщинѣ польскаго историка г. Корзона, Кіевская Старина, 1893 г., январь, 126 — 160 ст.
↑ От редакціи (Нѣсколько словъ г. Корзону), Ibid. 161 — 166 ст.
↑ Вирізано або видерто після таких аркушів: 13, 231, 243 (2 арк.), 319, 355 (2 арк.), 393, 437 (2 арк.), 443 (2 арк.), 455, 465, 475, 477, 517 (2 арк.), 587 і на самому кінці 3 арк. Половинки обрізані у таких аркушів: 281, 407, 411, 473. Вліплено аркуш до обрізаного 299 арк.; 391 — вшито після того, як оправлено книгу.
↑ Філіграні папір має такі: 1. Арк.: 1 — 23, 317 — 319, 367, 421 — 425, 461 — 465, 475 — 479, 489, 499, 521, 523, 597 — 607 мають знак, що надруковано у Ліхачова, Палеографическое значеніе бумажныхъ водяныхъ знаковъ, ч. III, табл. CCCCLXXXII, № 3568 — фабрики Ґончарових. — 2. Арк.: 15 — 21, 31 — 169, 223 — 241, 273 — 279, 297, 309 — 315, 341 — 355, 383 — 391, 427 — 437, 445 — 449, 455, 519, 529 — 541, 547 — 585, 593 — 595, теж фабрики Ґончарових, тільки коло літер А. Г. ще рисунок „pro patria“ без лева, досить неохайної форми; на другій половині аркушу знак валюти; знак „pro patria“ є більшого і меншого розміру. — 3. Арк.: 23 — 29, 501 — 517, мають складний філігран, в овальних рамцях із зиґзаґів, що форму його не можна зрозуміти; внизу літери: H A I; на другій половині аркушу ніяких знаків нема. На арк. 439 — 449 цей самий філігран без літер, а вказані літери знаходяться на другій половині аркушу. — 4. Арк.: 171 — 221, 589 — 591, мають філігран типу з Ліхачова, op. cit., ч. III, табл. CCCCXC, № 3579, тільки ведмідь знаходиться в середині складного картуша, з короною нагорі, літери на другій половині аркуша визначають: Ярославська мануфактура Савви Яковлева. — 5. Арк.: 243 — 271, 277, 281, 233, 281 — 295, 301 — 307, 357 — 365, 369 — 381, 395 — 397 мають з одного боку аркушу літери WTL, а на другій половинці філігран з двох фігур чоловічої й жіночої в убранні часів Людовика XVI, вона з букетом, він з чашею; над ними літери: IEGENDORF. — 6. Арк.: 391 — 407, 481 — 485 мають кручені фігури, різні на кожну половину аркушу, можливо, що це монограми. — 7. Арк.: 409 — 411 має на одній половинці маленький філігран, що виображає верхівня, а над ним літери GHK; другу половину аркушу (411) обрізано, і тому можна тільки побачити половину геральдичного орла й літери B I... — 8. Арк.: 413 — 419 має великий складний картуш з квітів з короною в горі і в ньому риба; на другій половині літери: H A I. — 9. Арк.: 451 — 453 має на одній половинці орел (одноголовий?), а на другій літери MWH. — 10. Арк.: 457 — 587 має складний філігран типу нашого № 3, але тут ясно можна побачити 2 голови в коронах. — 11. Арк.: 459 має корону з 5 зубцями і під нею літери PFM. — 12. Арк.: 469 — 473 має літери MWH, а над ними рисунок, якого не можна розібрати. — 13. Арк: 491, 493, 497 за Ліхачевим, op. cit., табл. CCCCXXVII, № 3560. — 14. Арк.: 575 — 581 має на одній половинці геральдичну лілію, а на другій дуже незґрабно зроблені літери К Ф П П (?). — Ті аркуші, що тут не зазначені, або не мають філігран, або їх не можна розібрати. Папір різний завбільшки: найбільший розмір аркушу 35✕22 (арк. 467), найменший 32✕19 (арк. 245).

[1] Я. Н. Шульгинъ, Очеркъ Коліевщины по неизданнымъ и изданнымъ документамъ 1768 и ближайшихъ годовъ. Кіевская Старина, 1889 г., февраль, мартъ, апрѣль, іюнь, іюль.

[2] Kwartalnik historyczny 1892 r., zeszyt III, T. Korzon, Nowa książka o koliszchyznie.

[3] Я. H. Шульгинъ, „Правда“ o коліивщинѣ польскаго историка г. Корзона, Кіевская Старина, 1893 г., январь, 126 — 160 ст.

[4] От редакціи (Нѣсколько словъ г. Корзону), Ibid. 161 — 166 ст.

[5] Вирізано або видерто після таких аркушів: 13, 231, 243 (2 арк.), 319, 355 (2 арк.), 393, 437 (2 арк.), 443 (2 арк.), 455, 465, 475, 477, 517 (2 арк.), 587 і на самому кінці 3 арк. Половинки обрізані у таких аркушів: 281, 407, 411, 473. Вліплено аркуш до обрізаного 299 арк.; 391 — вшито після того, як оправлено книгу.

[6] Філіграні папір має такі: 1. Арк.: 1 — 23, 317 — 319, 367, 421 — 425, 461 — 465, 475 — 479, 489, 499, 521, 523, 597 — 607 мають знак, що надруковано у Ліхачова, Палеографическое значеніе бумажныхъ водяныхъ знаковъ, ч. III, табл. CCCCLXXXII, № 3568 — фабрики Ґончарових. — 2. Арк.: 15 — 21, 31 — 169, 223 — 241, 273 — 279, 297, 309 — 315, 341 — 355, 383 — 391, 427 — 437, 445 — 449, 455, 519, 529 — 541, 547 — 585, 593 — 595, теж фабрики Ґончарових, тільки коло літер А. Г. ще рисунок „pro patria“ без лева, досить неохайної форми; на другій половині аркушу знак валюти; знак „pro patria“ є більшого і меншого розміру. — 3. Арк.: 23 — 29, 501 — 517, мають складний філігран, в овальних рамцях із зиґзаґів, що форму його не можна зрозуміти; внизу літери: H A I; на другій половині аркушу ніяких знаків нема. На арк. 439 — 449 цей самий філігран без літер, а вказані літери знаходяться на другій половині аркушу. — 4. Арк.: 171 — 221, 589 — 591, мають філігран типу з Ліхачова, op. cit., ч. III, табл. CCCCXC, № 3579, тільки ведмідь знаходиться в середині складного картуша, з короною нагорі, літери на другій половині аркуша визначають: Ярославська мануфактура Савви Яковлева. — 5. Арк.: 243 — 271, 277, 281, 233, 281 — 295, 301 — 307, 357 — 365, 369 — 381, 395 — 397 мають з одного боку аркушу літери WTL, а на другій половинці філігран з двох фігур чоловічої й жіночої в убранні часів Людовика XVI, вона з букетом, він з чашею; над ними літери: IEGENDORF. — 6. Арк.: 391 — 407, 481 — 485 мають кручені фігури, різні на кожну половину аркушу, можливо, що це монограми. — 7. Арк.: 409 — 411 має на одній половинці маленький філігран, що виображає верхівня, а над ним літери GHK; другу половину аркушу (411) обрізано, і тому можна тільки побачити половину геральдичного орла й літери B I... — 8. Арк.: 413 — 419 має великий складний картуш з квітів з короною в горі і в ньому риба; на другій половині літери: H A I. — 9. Арк.: 451 — 453 має на одній половинці орел (одноголовий?), а на другій літери MWH. — 10. Арк.: 457 — 587 має складний філігран типу нашого № 3, але тут ясно можна побачити 2 голови в коронах. — 11. Арк.: 459 має корону з 5 зубцями і під нею літери PFM. — 12. Арк.: 469 — 473 має літери MWH, а над ними рисунок, якого не можна розібрати. — 13. Арк: 491, 493, 497 за Ліхачевим, op. cit., табл. CCCCXXVII, № 3560. — 14. Арк.: 575 — 581 має на одній половинці геральдичну лілію, а на другій дуже незґрабно зроблені літери К Ф П П (?). — Ті аркуші, що тут не зазначені, або не мають філігран, або їх не можна розібрати. Папір різний завбільшки: найбільший розмір аркушу 35✕22 (арк. 467), найменший 32✕19 (арк. 245).

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]