Кобзарь (1876)/Том 2/Не для людей і не для слави
< Кобзарь (1876) | Том 2
◀ А нумо знову віршувать | Кобзарь. Том 2 Не для людей і не для слави |
Варнак ▶ |
|
Не для людей і не для слави,
|
——————
- ↑ Одинокую... (Перш. рук.)
- ↑ А иноді нагадаю
Мою Україну
І заплачу... Боже милий!
Нехай я загину
У цій проклятій пустині,
Та не пусти димом
Дітей моїх безталанних
В широкій пустині!
Нехай ідуть до-домоньку
Мої любі діти
Та розскажуть, як то тяжко
Було мені в світі.
І в сімьї веселій тихо,
Сумно прочитають;
І сивою головою
Батько покиває;
Мати скаже: »Бодай тиї
Діти не родились!«
А дівчина подумає:
»Я б ёго любила!« (ib.)