Кобзарь (1876)/Том 1/Ой діброва, темний гаю

Для інших версій цієї роботи див. Ой, діброво, темний гаю!.

Ой діброво, темний гаю!
Тебе одягає
Тричи на рік... Багатого
Собі батька маєш.
Раз укриє тебе рясно
Зеленим покровом, —
Аж сам собі дивується
На свою діброву...
Надивившись на доненьку
Любу, молодую,
Візьме її та й огорне
В ризу золотую
І сповив дорогою
Білою габою,
Та й спать ляже, втомившися
Турбою такою.
15 Стичня 1860 р. С. Петербург.