Книга пісень (1892)/Я бачу світ пишний і неба сіяння…
◀ Як сині фіялки — твоі оченята… | Книга пісень Лірічні співанки Я бачу світ пишний і неба сіяння… пер.: Леся Українка |
Як тільки, кохана моя… ▶ |
|
31.
Я бачу світ пишний і неба сіяння,
Лагідний вітре́ць і весни́ розцвіта́ння,
Доли́ну роскішну, квіто́к коли́вання,
Іскриться та сяє роса на них рання,
Скрізь — люде радіють, скрізь — бачу втішання.
А я?… я хотів би в могилі лежать
І мертвую любку в обіймах держать!
Л. У.