Книга пісень (1892)/Тебе, моя любко єдина…
| ◀ На небі нерухомо… | Книга пісень Лірічні співанки Тебе, моя любко єдина… пер.: Леся Українка |
Злякалася квітонька-лотос… ▶ |
|
9.
Тебе, моя любко єдина,
На кри́лах пісѐнь понесу,
Над Ганг, — там роскішна країна,
Там знаю долину-красу.
В саду там при місячнім світлі
Чудовиї рожі цвітуть;
Там ло́тосу квіти розквітли,
Сестрицю свою вони ждуть,
Сміються фіялочки гожі,
Глядять в небеса на зірки́,
І тихо шепочуться рожі,
Запа̀шниї кажуть казки.
Біжать, поступаючи з легка,
Газелі стрункі, сторожкі;
Шумлять і лунають здале́ка
Ті хвилі святої ріки.
Там сядемо, любко, з тобою,
Де пальми красують ставні́,
Напьємось кохання й спокою,
Присняться нам сни чарівні.
Л. У.