Книга пісень (1892)/Сиділи ми, любко, обоє…
| ◀ Приснилась царівна мені… | Книга пісень Лірічні співанки Сиділи ми, любко, обоє… пер.: Леся Українка |
От знову давні мрії… ▶ |
|
42.
Сиділи ми, любко, обоє
У легкім чове́нці своїм.
Ніч тиха була, ми з тобою
Плили геть шляхо́м водяни́м.
Ми о́стрів заклятий стріва́ли,
Ген-ген в сяйві місяця мрів,
Там гуки чудо́ві лунали
І мглистий таночок лелів.
Так любо ті гуки бреніли,
Леліли таночки дивні́,
Та геть нас відносили хвилі,
Плили́ ми по морю сумні́.
Л. У.