кирниця
кирниця
|
Кирни́ця, ці, ж. = Криниця. У лузі при кирниці, при студеной водиці. Гол. Ум. Кирни́ченька, кирни́чка.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Кирни́ця, ці, ж. = Крини́ця. У лузі при кирниці, при студеной водиці. Гол. Ум. Кирни́ченька, кирни́чка.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28