квачик
квачик
|
Ква́чик, ка, м. Ум. отъ квач. 1) Мазилочка. 2) Кисточка (для мазанія).
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Ква́чик, ка, м. Ум. от квач. 1) Мазилочка. 2) Кисточка (для мазания).
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28