З поезій повстанської боротьби/Голос духів
| ◀ Ми вірні аж до смерти | З поезій повстанської боротьби Голос духів |
Ранок смерти ▶ |
|
Духи впавших борців в листопадові дні
Понад краєм і досі витають
І у день, і в ночі до живих ще братів
Вони голосом дужим гукають:
„Досить спать нам, прокиньтесь із рабського сну,
Сором в сні своім лити лиш сльози!
Уставайте, збирайтеся в силу грізну
І шалійте, як бурі і грози!”
„Хай ще раз загремлять невблагані громи, —
Над катами відбудуться суди,
Хай мине ніч холодна страждання і тьми,
Пісня вічна поллється хай всюди!”
„Ми не можем спочити в могилах своїх
Знаючи, що ви досі в кайданах
І над вами катів лютих чуючи сміх, —
Сміх глумливий від — рана, до — рана.”
„Ми умерли за волю, за щастя, за вас, —
На ворожих лягли барикадах!…
Відомстіть нашу кров! Повставайте всі враз!
Довершіть світлий день Листопаду!"
/„Лісовик”, листопад 1945/