З вершин і низин (1893)/Як на вулиці зустрінеш
| ◀ Безмежнеє поле в сніжному завою | З вершин і низин Зівяле листє «Як на вулиці зустрінеш…» |
Не минай з погордою ▶ |
|
Як на вулиці зустрінеш,
То мене минаєш ти.
Добре робиш! Спільним шля́хом
Не судилось нам іти.
Йди на право, я на ліво
Шлях верстатиму в тумані,
І не здиблемось ніколи,
Як дві краплі в океані.
Як в дорозі здиблю горе,
Що тобі несе свій дар,
Сам єго до себе справлю
І прийму єго тягар.
А як щастє часом схоче
В мою хату загостить,
Я єго до тебе справлю,
Най голубком полетить.
Що́ міні без тебе щастє?
Звук порожний і мана.
Що міні без тебе горе?
Щезла і єму ціна.
Наче крапля в океані
Розпливусь я, потону;
Ти гуляй на сонці, пані,
Я-ж спадатиму ко дну.