З вершин і низин (1893)/Якось то буде!
| ◀ Був у нас мужик колись | З вершин і низин Оси Якось то буде! |
Послухай, сину, що премудрість каже ▶ |
|
З голоду й нужди вмирає мужик,
Крадіж, рабунки, весь край — один крик.
Мати вбиває голодну дитину,
Батько кидає кохану родину,
В Россію, Молдавію тягнуть плачучіі
На заробітки отарами люде…
Радьте, розумні! Ратуйте, маючіі!
— Якось то буде! Якось то буде!
Поле мужицьке в жидівські йде руки,
Школи мужицькі не сіють науки,
Але незгоду й ненависть народну;
Слово правдиве і думку природну
Тровлять газети, хорти мов летючіі,
Право, сумлінє потоптані всюди…
Радьте, розумні! Ратуйте, могучіі!
— Якось то буде! Якось то буде!
1880.