З вершин і низин (1893)/Паде до долу листє з деревини

З вершин і низин
Іван Франко
Осінні думи
«Паде до долу листє з деревини…»
• Інші версії цієї роботи див. Паде додолу листя з деревини… Львів: накладом Ольги Франко, 1893

Паде до долу листє з деревини,
Паде невпинно, чутно, сумовито,
Мов сльози мами, що на гріб дитини
Прийшла і плаче, шепчучи молитов.

Осики лист кровавий із гилини
Паде, немов ножем його пробито;
Жалібно жовте листє березини
Здаєть ся шепче: Літо, де ти, літо!

Лиш дуб могучий, жолудьми богатий,
Спокійно в темну, зимну даль глядить, —
Таж він не дармо тепле літо втратив!

Най вяне листє, най метіль гудить,
Се сил єго не зможе підірвати,
А плід єго приймесь і буде жить.
1881.