З вершин і низин
Іван Франко
Осінні думи
Журавлі
• Інші версії цієї роботи див. Журавлі Львів: накладом Ольги Франко, 1893
Журавлі.

По над степи і поле, гори й доли,
По над діброви зжовклим листом вкриті,
По над стернища, зимним вихром биті,
З плачем сумним, мов плач по красшій доли —


По над селища бідні, непошиті
Хатки, обдерті і пусті стодоли,
По над люд темний, сумовитий, голий,
Ви пливете по мглистому блакиті.

Куди? куди? Чи в красший край зелений,
Залитий світлом, зілєм умаєний,
На нитку мов нанизані мчите ви?

О ждіть! Ось в мглистій і вохкій ярузі
З крилом підтятим брат ваш сохне в тузі!
Возьміть мене в путь, братя! Де ви? Де ви?…

***
Післанці півночи, в далекім юзі,

В прекраснім краю барв, богацтва, пісні,
Перекажіть про сірі, безутішні
Мгли, що стоять на нашім видокрузі!

Перекажіть про бідність, сльози вічні,
Про труд безсонний в болю і натузі,
Про чорний хліб твердий, пече́ний в снузі,
Про спів жалібний, мов вітри долішні!

Перекажіть про те, що вас прогнало
З нещасного хоч рідного вам краю,
Щоб всяке щире серце й там ридало!

Та сли й там бідні схнуть, терплять, ридають,
Сли й там земля ссе кров йіх, сльози й піт,
А хліб дає не йім — мовчіть! мовчіть!
20—21 окт. 1883.