З вершин і низин (1893)/Думи, діти моі

З вершин і низин
Іван Франко
Веснянки
«Думи, діти моі…»
Львів: накладом Ольги Франко, 1893

Думи, діти моі,
Думи, любі моі!
З усміхнутим лицем
В тій понурій тюрмі!

Наче запах весни
Налітаєте ви,
Скорбне серце моє
Потішаєте ви!


Де жура душу тлить,
Живе серце болить,
Де в важкій боротьбі
Духа втома вялить,

Де хитає ся ще,
Сумніває ся ще
Ум, де думка нова
Загорає ся ще, —

Там ви, думи, летіть,
Слабосилих кріпіть
В горя й сумніву змрік
Лийте радісний світ!
6 апр. 1880.