З вершин і низин (1893)/Гриць Турчин
◀ Тетяна Ребенщукова | З вершин і низин Знайомим і незнайомим Гриць Турчин |
По довгім, важкім отупіню ▶ |
|
——————
Гриць Турчин.[1]
Муштруй ся, ре́круте небоже,
Слізми оружє обливай!
Хились, корись, а тілько, брате,
Оружя з рук не випускай.
Учись владати ним, учи ся
Стріляти цільно і в лице
Безстрашно смерти заглядати:
Важкого бою час іде.
Прийдесь за правду твердо стати
Хлоп в хлопа і плече в плече́,
Прийдесь на ворога стріляти
І кров рікою потече.
На віковічную неволю,
Пониженє і гнет твердий,
На зло, що наче гадь несита
Ссе кров із людськости грудий
Прийдесь стріляти й не одному
Житє покласти в боротьбі.
Учи ся ж ре́круте, хоч прикро
Нераз приходить ся тобі!
Учись, щоб був ти сильним мужем,
Як засвитає день новий!
Учись, щоб в ряд ти став готовим,
Як крик роздасть ся боєвий!
7 апр. 1880.
- ↑ Герой вірші про рекрутське житє (Молот, стор. 1—8), написаноі селянином Романом Гудзманом.