З вершин і низин (1893)/Вій вітре горою

З вершин і низин
Іван Франко
Скорбні пісні
«Вій вітре горою…»
Львів: накладом Ольги Франко, 1893

Вій вітре горою
Над сею тюрмою,
Заплач надомною,
Як рідний, як брат!

Розвій ті надіі
Злудні хоч яркіі,
Що серце мов змиі
Гризуть і палять!

Зморозь кров кіпучу!
Невсипну, пекучу
Втиши думок бучу,
Що в мізку бурлить,


Щоб дні нам за днями
Безслідно минали,
Мов шум по над скали
Безслідно шумить.
13 марта 1880.