З вершин і низин (1893)/Вій вітре горою
| ◀ Тяжко, важко вік свій коротати | З вершин і низин Скорбні пісні «Вій вітре горою…» |
Ой рано я, рано устану ▶ |
|
Вій вітре горою
Над сею тюрмою,
Заплач надомною,
Як рідний, як брат!
Розвій ті надіі
Злудні хоч яркіі,
Що серце мов змиі
Гризуть і палять!
Зморозь кров кіпучу!
Невсипну, пекучу
Втиши думок бучу,
Що в мізку бурлить,
Щоб дні нам за днями
Безслідно минали,
Мов шум по над скали
Безслідно шумить.
13 марта 1880.