З вершин і низин (1893)/Бувають хвилі, серце мліє
| ◀ Не винен я тому | З вершин і низин Скорбні пісні «Бувають хвилі, серце мліє…» |
До моря сліз ▶ |
|
Бувають хвилі, серце мліє
І скорбних мислей рій летить,
Мов чорна хмара небо криє
І грім у хмарі гуркотить.
І поглядом німоі злоби
Гляджу на небо й світ живий
І жду, що з земноі утроби
Ось-ось прорвесь огонь страшний.
І в мить спалить всю землю тую
З всіма́ неправдами єі,
Перелома хао́с твердую
Шкарлущу скріплоі землі…
І наче золото в горнилі
Сей світ очистить ся зовсім —
І чиста, в невечерній силі
Засьяє правда й воля в нім.
2 апр. 1880.