Зівяле листя/Як не бачу тебе

by Іван Франко

◀ Що щастя? Сеж іллюзія

Зівяле листя Іван Франко Другий жмуток (1895) «Як не бачу тебе…»

Як почуєш в ночі ▶

Львів: накладом Українського педагогічного товариства і спілки, 1922

Як не бачу тебе,
Кожда хвиля — тяга безконечна;
Як побачу тебе,
Відновляється рана сердечна.

Як не бачу тебе,
То довкола і зимно і темно;
Як побачу тебе,
Запече щось у серці страшенно.

Щоб побачить тебе,
Мов несуть мене ангельські руки;
Як побачу тебе,
Геть мов гонять пекельнії муки.

Ні без тебе нема,
Ні близь тебе спокою, мій світе!
І земля не прийма,
Ох, і небо на віки закрите.