Зівяле листя
Іван Франко
Другий жмуток (1895)
«Червона калино, чого в лузі гнешся…»
Львів: накладом Українського педагогічного товариства і спілки, 1922

Червона калино, чого в лузі гнешся,
 Чого в лузі гнешся?
Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?
 До сонця не пнешся?


Чи жаль тобі цвіту на радощі світу?
 На радощі світу?
Чи бурі боїшся, чи грому з блакіту?
 Чи грому з блакіту?“

„Не жаль мені цвіту, не страшно і грому,
 Не страшно і грому,
І світло люблю я, купаюся в ньому,
 Купаюся в ньому.

Та в гору не пнуся, бо сили не маю,
 Бо сили не маю.
Червоні ягідки до долу схиляю,
 До долу схиляю.

Я в гору не пнуся, я дубам не пара,
 Я дубам не пара;
Та ти мене, дубе, отінив як хмара,
 Отінив як хмара“.