Зівяле листя/Сипле, сипле, сипле сніг
◀ Як віл в ярмі | Зівяле листя Другий жмуток (1895) «Сипле, сипле, сипле сніг» |
Коли студінь потисне ▶ |
|
Сипле, сипле, сипле сніг.
З неба сірої безодні
Міріядами летять
Ті метелики холодні,
Одностайні мов жура,
Зимні мов лихая доля,
Присипають все життя,
Всю красу лугів і поля.
Білий килим забуття,
Одубіння, отупіння
Все покрив, стискає все
До найглибшого коріння.
Сипле, сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає…
Молодий вогонь в душі
Меркне, слабне, погасає.