Зівяле листя/Неперехідним муром поміж нами
| ◀ Я нелюд! | Зівяле листя Перший жмуток (1886—1893) «Неперехідним муром поміж нами…» |
Нераз у сні являється мені ▶ |
|
Неперехідним муром поміж нами
Та доля стала! Мов два судна море
Розносить нас між двома берегами,
Моя ти ясна, непривітна зоре!
Ще здалека тебе мій слідить зір.
Твій свіжий слід я рад би цілувати
І душу тим повітрям напувати,
Що з твоїх уст переплива в простір.
Та щезла ти! Мов в лісі без дороги
Лишився я. Куди тепер? За чим?
Підтяті думи, не провадять ноги,
А в серці холод… Дим довкола, дим!…