ТЕРНИНА

 

Немов метелик полумяний,
на кущ тернини сонце сіло.
У твої очі синьотьмяні
дивлюсь надхненно і несміло.

Коли нас ніч розділить сонних,
серця забються в нас окремо,
щербатий місяць снами томить,
чарує мертво і зелено.
Та не лякайся моя люба,
спокійно тої жди хвилини,
коли коханням день окрилить,
коли весна на кущ тернини
метелик сонця знов пришпилить.

29. березня 1935.