ДВА СЕРЦЯ

 

У вечір, в обрії, у спів
підем обнявшись перед себе.
Мов черепицю із дахів,
зриває вітер зорі з неба.

І відділившись від юрби,
загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця — два голуби
співзвучно й тужно затріпочуть.

3. квітня 1935.