Записки НТШ/87/До статї М. Зубрицького »Урядові заходи против холєри в р. 1831«

Записки НТШ/87
Іван Созанський
До статї М. Зубрицького »Урядові заходи против холєри в р. 1831«
• Цей текст написаний желехівкою. Львів: 1909

До статї М. Зубрицького „Урядові заходи против холєри в р. 1831“.

Завдяки крилош. о. Долинському, парохови в Бродах, я в змозї подати декілька доповнень до цитованої в горі статї о. Зубрицького, а то на підставі ориґінальних документів, що переховують ся в архіві брідського деканату.

Вже два лїта раньше, заки холєра вдерла ся до Галичини і викликала страшну, доси небувалу, епідемічну катастрофу в р. 1831, була вона на границях нашого краю і сусїдної Буковини. В р. 1829 д. 16 лист. п. Nr. 3431 митр. М. Левицький видає до духовенства своєї епархії куренду, де зазначує, що по вказівкам ц. к. Президиї з д. 12 лист. б. р. Nr. 8583 ся страшна слабість, прозвана в митр. обіжнику загально „pestis“, „horrendum malum“, зближилась до границь Галичини і Буковини. Надіючись, що Бог за молитвами вірних відверне нещастє від „наших осїдків“, митрополит велить деканам, аби без проволоки приказали своїм кондеканальним і ігуменам монастирів, коли вони є в їх деканатї, по отриманю митрополичого розпорядку і доки небезпека не мине, що недїлї і сьвята „in liturgiis sacris collectas za wsiakoje proszenije adhibeant“. По службі божій сьвященики мають виставити на великім олтарі св. Тайни, змовити на колїнах разом з народом три рази Отче наш, Богородице Дїво, додати гимн „sub Tuum praesidium confugimus“, відсьпівати суплїкацію та, поблагословивши нарід св. Тайнами, додатково упімнути вірних, аби „privatim“ у щоденних горячих молитвах просили Бога о відверненє нещастя; ті, що почувають ся до провини, хай кають ся та жиють по релїґійним приписам.

Небезпека пошести минула. Відповідно до президіяльного інтимату з д. 14 мая 1830, Nr. 3996 митрополит наказує курендою з д. 19 мая с. р. духовенству своєї єпархії, аби відправило благодарительну Службу божу, відмовило з народом молитви, вказані торічною курендою та після виставленя св. Тайн відспівало гимн Тебе Бога хвалим, бо нещастє відійшло від мешканцїв краю.

Та пошесть холєри притихла тільки на короткий час, на кілька місяцїв. На другий рік холєра не минула майже нї одної мужицької стріхи. Духовна власть видавала обіжник за обіжником, поновляла свої вказівки з р. 1829, подавала і реальні способи, як берегтись холєри. Народ слухав по церквах епископських рад, але що епідемія таки на добре лютувала, темні маси звертались і до забобонів, щоб вбити холєру. Інтересне, що у тому дїлї причасними були деякі сьвященики. В обіжнику з д. 8 липня 1831 р. Nr. 1575 консисторська канцелярія пише до свойого духовенства: дійшло до відома тутешньої консисторії, що деякі душпастирі, щоб відвернути пошесть холєри від своїх осель, обійшли з процесією свої парохії та велїли закопати осикові хрести на чотирьох частях поза селом. Один сьвященик приказав крім сего оборати село. Таке поведенє має сї наслїдки, що нарід із сусїдних сел напастує і своїх душпастирів, що виповняють приписи власти, aby i „u nich podobne krzyże osikowe zakopywano і processya z Najświętszym Sakramentem około wsi odprawiona była“. Вказуючи духовенству на його обовязки: відводити нарід від забобонів та утверджувати його в чистих правдах віри, консисторія звертає позір сьвящеників на давнїйші свої куренди та поученя, які для боротьби з холєрою видала санїтарна власть.

Іван Созанський.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі.


Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1929 року і автор помер щонайменше 100 років тому.