Залишаюсь українцем/Слово до читачів

СЛОВО ДО ЧИТАЧІВ

Автор книжки, яку тримаєте в руках, доктор Богдан Гаврилишин попросив мене написати кілька слів на вступі його автобіографії. Я відразу і дуже радо згодився сповнити його прохання. Власне, чому для мене велика честь та радість зробити це — хочу вам, шановні читачі, пояснити.

Уважаю великою честю називати себе знайомим або, навіть ще більше, другом Автора. Мав я нагоду зустріти його понад сорок років тому, а ще раніше довідатись про нього від дуже поважних людей. Те, що чув від інших, і той, кого мав нагоду запізнати особисто, цілковито виправдали мою до нього пошану.

Мою пошану до Богдана Гаврилишина поділяє багато осіб, які живуть і перебувають на дуже поважних стано­вищах у багатьох країнах на п'яти континентах. Були в минулому й живуть сьогодні українці, яких світ знає, твори яких читають, з якими радо спілкуються та досягнення яких подивляють дуже визначні люди, і то в дуже різних ділянках суспільного життя в науці й мистецтві. До них треба зарахувати Богдана Гаврилишина. Преважливо тут підкреслити, що життя автора та героя цієї книжки поча­лось, як часто кажуть поети, “під бідною стріхою в укра­їнському селі”. Хто читатиме цю книжку, довідається дуже багато про історію українського народу в другій поло­вині XX та в перших роках XXI ст. Особливо про тих українців, яких доля змусила покинути рідний край, але Боже провидіння їх туди повернуло. Серед дуже трудних і неприхильних обставин Богдан не подався, не заломився, а дуже жертвенною та послідовною працею здобув великі успіхи. Все це згадано в книжці — не для самохвальби, а як доказ того, що людина, яка належно оцінює таланти, одержані від Бога, та послідовним зусиллям їх використовує, може подолати безліч перешкод, а життєві труднощі обернути на щоденні перемоги.

Навіть якщо шановний читач ще не відкрив дальших сторінок, йому вже, напевно, ясно, що зустрічає людину, яка є дуже сумлінним працівником. Власне, бажання й уміння працювати над розвитком самого себе та на користь ближніх — це таємниця великого успіху, зображеного на сторінках цієї автобіографії. Хотів би ще додати один елемент, який Богдана Гаврилишина робив шанованим співробітником багатьох високопоставлених осіб. Ідеться про його здат­ність аналізувати суспільні й економічні течії. Пізнавши осягнення Автора, з великою увагою будете читати останні розділи. Ціла книга як історія однієї людини захоплює і застановляє читача. Дуже вартісним є те, що автор не замикає розповіді на собі (Богу дякувати, він ще дуже живий та діяльний), a запрошує читача серйозно подумати: А що дальше? Що може статися? і Що ми, читачі, можемо й повинні зробити?

Блаженніший Любомир ГУЗАР,

екс-глава Української Греко-Католицької Церкви