Журавлі (Отрошенко)
| ◀ Під небом зоряним | Журавлі пер.: Юрій Отрошенко Журавлі |
Айстри осінні ▶ |
|
|
Журавлі
(музика Я. Френкеля, вірш Р. Гамзатова)
Мені здається, часом, що солдати,
Які з кривавих не прийшли боїв,
Не в землю впали, щоб землею стати,
А обернулись в білих журавлів.
Вони і досі з тих давен фатально
Летять, і кожен голос нам бринить,
Чи ж не з того так часто, так печально
Ми вмить змовкаєм, дивлячись в блакить!
Летить пташйний клин, вже й притомйвся,
В осінній мряці загубйлись дні,
І в лаві тій - проміжок із’явився...
Чи ж не призначено його... - мені?!
А прийде строк... - зі зграєю, довічно,
И мені пливти в блакиті чи в імлі,
З височинй вітаючи, заклично,
Усіх, кого лишив я на землі!