жупанчик

жупанчик

Жупа́нчик, ка, м. Ум. отъ жупан.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Жупа́нчик, ка, м. Ум. от жупа́н.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Жупа́нчик, ка, м. Ум. от жупан.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937