жужелиця

жужелиця

Жу́желиця, ці, ж. Окалина, шлакъ. Це не камінь, а жужелиця. Екатеринодаръ.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Жу́желиця, ці, ж. 1) Окалина, шлак. Це не камінь, а жужелиця. Екатеринодар. Пир. у. *2) Жук, из семейства Carabidae. *3) Порода мухи. Сл. Яворн.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Жу́желиця, ці, ж. Окалина, шлак. Це не камінь, а жужелиця. Екатеринодар.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937