Етноґрафічний збірник/1/Проґрама до збирання відомостей про українсько-руський край і нарід

◀ Українські людські вигадки

Етноґрафічний збірник/1 Проґрама до збирання відомостей про українсько-руський край і нарід

Кіевъ: 1895

ПРОҐРАМА ДО ЗБИРАННЯ ВІДОМОСТЕЙ

про українсько-руський край і нарід

уложена

членами наукового товариства ім. Шевченка.

I. Відомости історичні.

1. Як зветь ся село, чи не звалось давнїйше инакше, чи не було переведене з иньшого місця на сучасне?
2. Подати всї топоґрафичні назви єго й околицї (назви частин села, річки, лїсїв, криниць, місць і т. и.)
3. Чи нема в селї й околицї яких руїн, слїдів давньої будови, городищ (валів, ровів)? подати докладний їх опис (положенє, великість, форму), по можности малюнок, хоч би без маштабу.
4. Чи нема могил — горбів давнїх? описати їх; чи не памятають, щоб хто їх розкопував.
5. Чи не було яких находок старини, грошей, зброї, начиння; чи не знаходив хто скарбів; чи нема переказів про сховані скарби; чи нема слїду давних могил, кладовищ?
6. Які є перекази про давнину сїльску, коли село повстало, що з їм було? обяснення назвищ і поодиноких назв топографичних, оповідання про замки й могили.
7. Чи стара церква? як дуже стара, подати малюнок, що давав би якесь виображеннє про її вигляд; чи нема образів давнїх або оріґінального письма, церковних убрань і т. и.?
8. Чи нема давнїх документів чи книжок, друкованих чи писаних, при церкві і в приватних осіб?
9. Чи нема між селянами таких, що виводили б себе від шляхти, покликались на якісь документи, привилеї і т. и.?
10. Яка є память про давні часи взагалї — на пр. про Польщу, про находи татарські, про давні порядки — паньщину, суд домінїяльний, князів, крайників і т. и.

II. Відомости етноґрафічні.

a) Загальні звістки.

1. Як називає сам нарід себе, свій край та своїх сусїдів, а як сусїди називають єго?
2. Чи називають себе сусїди жартібливими або згірдливими іменами і якими? Чи є такі жартібливі піснї, приповідки або оповіданя?
3. Що знає народ про свій початок і чи заховали ся між ним про се які-небудь легенди?
4. Чи дїлить ся людність на роди або кляси і як зовуть ся вони?
5. Чи звісні родові або фамілїйні традициї?
6. Які родові прозвища уживають ся найчастїйше? Чи вони зміняють ся коли і чому?
7. Як відносить ся народ до других народів, на пр. до Нїмцїв, Поляків, Жидів, а як до рівних кляс, на пр. до панів, духовенства, урядників, лїкарів, купцїв і ремісників? Які є про се в народі оповіданя, піснї, приповідки?

b) Антропольоґічні звістки.

1. Який є звичайний склад тїла людий; який зріст, та які трафляють ся калїцтва? Який буває цьвіт волося і очий, який переважає й о скільки (добре б по можности в числах відносини ті представити). Які прикмети ока, носа і вуха?
2. Як називає народ поодинокі части і члени тїла? Чи є які прозвища утворені на основі поодиноких частий тїла або їх прикмет?
3. Яким голосом говорять люди і як: скоро, помалу чи затинаючись? Які з того виходять прозвища?
4. Як люди звичайно ходять і як сідають? Які з тієї причини бувають прозвища?

c) Хата й обійстє.

1. Подати докладний опис хати і поодиноких господарских будинків. Як вони виглядають з надвору, а як в серединї? Як їх будують? Для докладности пожадані були-б пляни й рисунки.
2. Які бувають прикраси будівель, та чим вирізнюють ся будівлі богаті від бідних?
3. Як радять собі люди, щоб в хатах не було вогкости, щоб устерегти ся від різних слабостий і т. и.
4. Чим сьвітять по хатах, чим топлять в печи і які бувають при тім повірки?
5. Якої посуди люди уживають і з чого вона робить ся?
6. Чи не роблять посуду без гончарського колеса? яка орнаментика стрічає ся на посудї?
7. Якого знарядя люди уживають, хто єго споруджує і з чого?
8. Чи уживають люди оружія і якого? Яке оружіє вважають за найдавнійше і чи розповідають що про чудовні або геройскі оружія? Чи оповідають що про уживаннє камінного знаряддя, чи нема натяків на те в прислівях?

d) Одежа.

1. З чого складає ся одежа і з яких матерій вона робить ся?
2. Хто споруджує одежу і яким способом?
3. Чи різнить ся буденна одежа від святочної?
4. Які барви матерії найбільше уживають ся і які прикраси?
5. Хто вбирає ся гарнїйше, женщини чи мужчини?
6. Чим різнять ся одежі старших від одягів молодших людий; як вбирають ся дїти, а як парубки й дївчата?
7. Як убирають небіщиків?
8. Як називають ся різні форми одежі, єї частий і прикрас?
9. Якими способами, крім одежі, забезпечують себе люди перед спекою холодом і т. и. (мастями, натиранєм і т. и.)?
10. Чи є в звичаю чесати ся, голити ся, стричи волосє і як се відбуває ся?
11. Чи уживають люди чого, щоб волос ріс гарно, щоб зуби білі були і т. п.?
12. На скілько звертають увагу на моду, і в чім вона полягає?
13. Що впливає на зміну костюмів, і які саме бувають ті зміни?
14. Як дивить ся народ на чужі моди і як до них відносить ся, з уподобанєм чи з насьмішками?

e) Страва і напиток.

1. Які страви приготовлюють ся в будень, а які в свята, з чого вони складають ся і як їх готують?
2. Що впливає на вибір поодиноких страв?
3. Хто приготовлює страву?
4. Чи переховують ся які страви про запас і як вони консервують ся?
5. Кілко разів денно люди їдять і в яких порах? Що коли їсть ся?
6. Як з огляду на пору дня називають ся поживи?
7. З кількох страв складає ся пожива і в якім порядку їдять їх?
8. Чи знають ся люде на тім, що мішати поодинокі страви шкодить? які є про се уваги?
9. Що вважає ся найлїпшим присмаком і якими стравами приймає ся гостий?
10. Чи жінки, мужчини й діти їдять разом чи кожде окремо?
11. Чи бувають окремі страви для старших, а окремі для молодших?
12. Чи кожда особа має свою ложку, чи може на се не зважають?
13. Якої звірини найбільше споживають?
14. Чи печуть єї чи варять?
15. Як називають ся части убитої звірини?
16. Які чвороногі, птахи й рослини вважають ся нечистими і для чого?
17. Яких частий звірят не їдять і для чого?
18. Яке збіже або ярина становить головну поживу людий?
19. Які ростини їдять люди в сирім станї, з які в варенім або в иншім (мороженім, сушенім, моченім)?
20. Які мають назви поодинокі земні плоди, овощі і дерева?
21. Які бувають напитки і з чого вони роблять ся?
22. Чи уживають люди острих трунків, тютюну, табаки і т. и.?
23. Чи уживають їх всї без ріжницї пола і віку, чи нї?
24. Які трунки уживають ся в будень, а які в свято? Чи може піст на уживанє їх впливає так само як на уживанє страв?
25. Які молитви, заклинаня, примовки уживають ся при їдї й питю, куреню і нюханю табаки?
26. Як припрошують себе люди до їди і як примавляють, пючи?
27. Якими способами радять собі переївши ся або напившись?

f) Житє і занятя.

1. Чим найбільше люди займають ся: хлїборобством, промислом, торговлею, випасом худоби, риболовством, полюванєм, пасїчництвом?
2. Чи полюють поодиноко чи громадою?
3. В якім станї є рибальство?
4. Чи вольно вбивати і ловити всяку звірину і рибу, чи є може така, яку щадять і для чого?
5. Яку худобу держать люди дома? як ходять коло неї?
6. Чим забезпечують товарину перед пошестю, хижим звіром і злодїями?
7. Які є до того молитви, заклинаня, чари?
8. Які є в людий товарячі лїки?
9. Як старають ся господинї про те, щоб корови доїли ся лїпше, щоб кури часто несли ся і т. и.?
10. Які є специяльні уваги про полові функциї й родючість товарини?
11. Чи плекають люди конї, вівцї?
12. Чи плекають пасїки і як?
13. Чи уживають люди возів, саней і т. и.? Як вони зроблені, з чого складають ся і як поодинокі части називають ся?
14. Які збіжа сїють, і які бувають роботи в полї? Які способи є на те, щоб в землї було менше хробів, щоб миші, сарана і т. и. не нищили збіжа, щоб менше було гнилого колося, щоб бараболя не гнила?
15. Яким способом відбувають ся жнива?
16. Якого знарядя і якої товарини уживають до управи рілї?
17. В якім стані знаходить ся городництво й садівництво?
18. Яку деревину найчастїйше плекають і які цьвіти по квітниках?
19. Яких дерев і кущів на погляд народа не годить ся саджати коло хати і для чого?
20. Як забезпечують садовину, ярину, пасїки і т. и. перед холодом і дощем, перед птицями, звіриною і злодїями?
21. Чи водять ся які промисли, які, в яких часах, та яке знарядє при них уживає ся?
22. Чи є може специяльно жіночі промисли і які?
23. Чи мають люди які небудь власні міри і ваги? Описати їх.
24. Як дїлить народ час: рік, пори року, місяцї, тижнї, днї, години і т. и. Які назви є в него на се?
25. Чи має народ які прилади до виміру часу, і чи є в него які-небудь астрономічні відомості, які можна використати в вимірі часу, в подорожах, астрольогії?
26. Як означає народ пору дня?
27. Які свята й визначні подїї служать основою при означуваню часу?
28. Які є способи господарского календаря?
29. По яких ознаках віщують скору осїнь, зиму, весну, а також їх характер?
30. Яка є система обчисленя: десятна, дводесятна, чи яка йньша?
31. Чи числять на пальцях, каміньчиках, прутиках, зернах і т. и.?
32. Які бувають практичні способи численя устного, особливо при більших рахубах?
33. Які рахункові завданя, шаради, ребуси і т. и. знані в описуваній місцевости?

g) Родинні звичаї.

1. Як розвинене чувство любови мужчини до женщини і навпаки? Чи користуєсь женщина поважанєм і як з нею обходять ся? Яке єї становиско взагалї?
2. Які вона має обовязки відповідно до свого віку у різних кляс?
3. Погляд на моральність женщин.
4. Обряди сватаня, заручин і весїля. Описати як найдокладнїйше з всїми церемоніями й повірками. Подати тексти весїльних пісень і по можности музику.
5. Описати так само церемонїї, повіря й уваги при родинах та хрестинах, способи полекшеня родин, заходи коло новонародженого і т. и.
6. Які є повіря про відміну дїтий.
7. Як поясняють дїтям, відки взяв ся новонароджений?
8. Вибір дитячих імен.
9. Як довго годує мати дитину грудьми і які з тим вяжуть ся повірки.
10. Як виглядає колиска і які повіря з нею вяжуть ся?
11. Що і на яких основах віщують новонародженій дитинї?
12. Які є дитячі забави?
13. Які є забави дорослих хлопцїв і дївчат?
14. Якими способами старають ся дївчата приподобати ся хлопцям?
15. Як довго остають ся дїти під опікою родичів?
16. Як розвинене в молодїжи поважанє для старших?
17. Які панують відносини між членами сїм'ї?
18. Сила материньских проклонів і молитв.
19. Степенї посвояченя і їх значінє.
20. Формули здоровканя, привітів та угоди.
21. Об'яви дружби і побратимства.
22. Способи вислову вічливости і дружби та вирази лайки і проклонів.
23. Прийманя гостя і гостинні церемонії.
24. Відносини до убогих. Чи є касти жебраків та прошаків і як вони зорганізовані; чи є жебрачі школи, жебрача мова?
25. Понятя чести й її образи; які занятя вважають ся за згірдливі?
26. Які є знані музичні інструменти?
27. Які слабости бувають між людьми і як собі в них радять? Подати докладний спис ліків і заговорів.
28. Хто лїчить людий?
29. Які сьвяті вважають ся помічниками в певних слабостях?
30. Які повіря є про пошести?
31. Як поводять ся з людьми при конаню? Обряди похоронів. Плачі.
32. Вірованя про смерть і загробне житє. Повірє про мерцїв.
33. Опирі. Як собі їх люди представляють?

h) Повірки.

1. Погляди на Бога і святих. Лєгенди про них.
2. Як представлає собі народ св. Трійцю, як Бога, як Христа, а як Богородицю?
3. Що розповідає собі народ про ангелів і святих: Петра й Павла, Миколу, Івана Хрестителя, Юрія, Ілію, Варвару і ин.
4. Ангел-хранитель.
5. Як дивить ся народ на образи, які образи держить в себе, які найбільше любить. Сила образів підчас пожару. Хрести при дорогах і на перекрестях.
6. Легенди про чудотворні образи.
7. Сила церковного дзвона. Підземні дзвони, міста, палати або села.
8. Чудесні води. Свячена вода і єї сила,
9. Листи з неба. Що в них містить ся?
10. Оповіданя про давних богів.
11. Нечиста сила. Відки вона взяла ся? Як єї називають? Як вона показує ся? Де вона є?
12. Відносини чортів до людий. Спродажа душі чортови. Як можна від него увільнити ся?
13. Духи домашні або домовики. Хованцї; як можна дістати хованця? Як з ним треба обходити ся? Чим він людям помагає?
14. Лїсовики, мавки, русалки, блуд і лятавцї. Оповіданя про них і повірки.
15. Які инші духи знані народови?
16. Чи уособляє собі народ понятя долї і недолї або біди, правди, неправди і т. и.?
17. Змиї, смоки, баба-яґа, бісова мана, бісів тато, бісеня.
18. Оповіданя про закляті скарби; як їх можна добути.
19. Погляди на початок чи сотворенє сьвіта, розмножуванє людий, осібне сотворенє поодиноких станів; народів (хлопа, пана, жида)
20. Якою мовою говорили з Богом перші люди?
21. Відносини перших людий до Бога.
22. Повірє про небо, сонце, місяць і зорі. Звязок зір з людьми і їх долею.
23. Назви сторін сьвіта.
24. Погляди на сили природи: грім, блискавиця, вітри, дощи, морози, град, снїг, роса. Їх персонїфікациї і повірки про них.
25. Поважанє вогню і сьвятість єго.
26. Повірки про походженє металїв.
27. Прикмети поодиноких ростин і зїля. По можности дати зїльник лїкарський.
28. Повіря про різні дерева.
29. Талїзмани, інклюзи, чудесні чоботи, шапки, рукавицї, столики, дудки і мошонки.
30. Повірки про різних чвороніг і птахів, про риби і комахи. Їх звязок з людьми. Чисті і нечисті звірята.
31. Оповіданя про велитів і карлів, про песиголовців, двоголових, вовкулаків, рахманів, людоїдів, героїв і розбійників.
32. В що може чоловік перекинути ся? в птицю, вовка і т. и.?
33. Оповіданя про чарівників і чарівницї, про відьми і ворожки, про знахорів. Як перед чарівницями остерегти ся? З відки їх сила чудесна береть ся? Як їх можна пізнати?
34. Лихі очи і вроки.
35. Оповіданя про церкви, цвинтарі, могили, млини, горальнї, фабрики, дупла дерев і печери.
36. Обряди при сїйбі й обжинки.
37. Толкованє снів.
38. Оповіданя про люнатиків (сновидів).
39. Феральні або тяжкі днї.
40. Чудесні цифри (3, 7, 9, 77 і и.).
41. Пости. Як їх люди заховують? Коли? Якою метою?
42. Які днї вважають ся святими? Тут добре булоб звернути увагу на всї днї важнїйші чим небудь для народа і зазначити їх в кождім місяцї. При кождім такім дни, чи то більшім якій святі можна подати всї повірки і обряди, які лиш з ним вяжуть ся. Між святами належить головно увзгляднити Різдво, Новий Рік, Йордань, Трех святих, Великдень, Зелені свята, Купала і ин., бо з ними найбільше звязано обрядів і обрядових забав, ігр, пісень.

i) Народня лїтература.

Деякі роди творів народної лїтератури згадано вже вище при різних обичаях і обрядах, де їх найкраще бухоб і списати (по можности пильно заховуючи місцеву вимову й означуючи акцентуацию). Колиб однак збирач хотїв обмежити ся на записї одних текстів лїтературного характеру, то він може груповати і списувати їх наприклад в таких катеґориях:

1. Піснї і оповіданя мітольоґічні, космоґоничні, релїґійні.
2. Історичні піснї і думи.
3. Місцеві легенди, себ то оповіданя привязані до певних місць.
4. Анекдоти й иньші згадки про різних місцевих дїячів, хочби й казочних.
5. Оповіданя про людий взагалї.
6. Оповіданя про звірів, птахів і комах, реальних і фантастичних.
7. Замовленя і заклинаня.
8. Молитви й побожні піснї.
9. Духовні стихи і пісні морального змісту, співані старцями та лїрниками.
10. Лїричні піснї (сьпіванки).
11. Святочні піснї.
12. Піснї на хрестини і колискові.
13. Весїльні піснї.
14. Похоронні піснї і плачі.
15. Піснї при забавах дорослих і дїтий.
16. Коляди, щедрівки, гагілки, обжинкові піснї.
17. Рекрутські й вояцькі піснї.
18. Коршемні й пяницькі піснї.
19. Сатирично-гумористичні піснї.
20. Жарти, кепкуваня і нїсенїтниці.
21. Загадки, приповідки і помовки.
22. Відки се все ширить ся? Хто сьпіває або оповідає? Коли?
23. Чи є може специяльні оповідачі і співаки і як до них народ відносить ся?
24. Подати по змозї звістки про їх житє з показом їх репертуару і зазначити, відки та або друга пісня в них взяла ся?
25. Подати по змозї історию ширеня народного твору: відколи він де знаний, хто єго куди занїс і відки; яких він змінам підпадав з часом і т. и.

III. Відомости суспільно-економічні.

1. Як давна оселя? Положенє єї, характер ґрунтів, вода. Стан атмосферичний. Гіґієнічні обставини житя.
2. Загальний вид оселї: улицї й їх положенє що до хат, церков; двір, коршма і т. и.
3. Вигляд хат: як будовані і з чого? чим криті? чим огорожені? куди фронт? кілько покоїв? які печі? які комини? чим топлять й освічують хати?
4. Статистика хат, душ і майна цїлої оселї й поодиноких родин чи самостійних ґаздівств: пожадані цифри мінїмальні, максимальні й пересічні з оглядом на ріжні сорти землї (ріля, сїножать, лїс, пасовиско, неужиток і т. и.)
5. Форми посїданя: особиста, спілкова, держави і т. и.; які роди ґрунту посїданого підходять під кожду з тих форм, н. пр. спільні вигони, пасовиска і т. и.
6. Чи є громадське майно й яке? Як адмінїструє ся? Як розложена власність приватна. Єї подїльнїсть.
7. Статистика весїль, родин і похоронів. Статистика слабостей.
8. Статистика худоби й иньшого живого інвентара.
9. Знаряддя господарскі й їх роздїл поміж мешканцями.
10. Яке головне занятє мешканцїв а які побічні (ловля риб, майстерство і т. и.)?
11. Яка система полевого господарства? зміна сївби й орки, гноєнє, роди збіжа й їх видатність, також їх цїна й взаїмне процентове відношенє.
12. Як високо платить ся держава (аренда) й як веде ся?
13. Сади й городи. Луки й лїси. Їх видатність і уживанє.
14. Годівля худоби, єї мета й користи.
15. Цїни за працю на поли, й спосіб плати (в грошах чи натурою). Пастухи. Платня в фабриках й на ріжних промислових закладах.
16. Вихід поселенцїв на роботу в чужу сторону й прихід чужинцїв до них.
17. Форми ассоцияциї в працї, як часто проявляють ся й які користи дають. Становище, права й обовязки спільників. Погляд народа на спілку.
18. Готові капітали грошеві й спосіб їх уживаня (аренда, предприємства промислові, купецтво, лихва і т. и.) — Громадскі каси і шпихлїри. Як виявляєсь конкуренция торговцїв і богатирів між собою?
19. Товари купчі: які? звідки? за яку цїну? Відносини мешканцїв до торгів мійских і ярмарків. Крамницї рускі.
20. Погляд людей на громаду: О скілько він схожий з понятєм адмінїстративним, правним.
21. В чім і як проявляє ся сила правна й прессия моральна громади що до одиницї? суди громадскі; комісиї громадскі.
22. Які є спільні приватні збори в оселї крім офіцияльних громадских?
23. Як високо стоїть социяльне (громадске) образованє одиниць (понятє потреби спільности й помочи громадскої, пошанованє чужого майна і т. и.)

IV. Відомости правничі.

a) З права родинного і родинно-маєткового.

1. Як розуміє нарід єднанє супружя і заключенє тогож а особливо до чого привязує головну вагу, чи до слюбу церковного, чи до заключеня договору між новоженцями, або їх родичами або опікунами, та яким способом наступає порозумінє між сторонами в уладженю взаємних відносин маєткових між супругами на будуче.
2. Чи при тій нагодї списують які грамоти („інтерцизи передслюбні“) і як відносять ся сторони до примусу споряджуваня договорів супружих перед нотарем.
3. Чи знані й уживані „заручини“ між народом, яку вагу прикладає ся до них, та яке значінє має зірванє відносин що-до наміреного супружя по засватаню.
4. Які перешкоди супружя знає нарід а то головно з причини спорідненя або посвояченя.
5. Що розуміє нарід під понятєм „вивінованя“ взагалї, що під понятями „віна“ („посагу“) для доньки та „виправи“ для сина або доньки.
6. Які подарунки одержують новоженцї при нагодї „весїля“ від себе навзаєм, від родини або від кого иншого.
7. Як уладжують ся відносини маєткові дотично ґрунту при одруженю сива і доньки.
8. Які права має отець, а які мати що до вихованя дїтий і їх маєтку.
9. Які права господарскі набуває чоловік, що пристає на ґрунт жінки або єї родичів, а які права жінка, що йде на ґрунт чоловіка.
10. Як розуміє нарід права і обовязки опіки над сиротами, кому ю повірює і як справують опіку що до особи і майна, та які є причини затрати маєтків сирітских.
11. Які бувають відносини між материю та співопікуном, та чи старшинї громадскій приписують які права в дїлї опіки над сиротами.
12. Як глядить нарід на роздїл від стола і ложа та на розвід між супругами, як на пожитє „на віру“.
13. Які наслїди маєтково-правні привязує нарід до незгідного пожитя ніж супругами, роздїлу або розводу супружого.
14. Чи маєток прироблений в часї супружя уважає ся спільним майном чоловіка і жінки, чи примінює ся окремішність маєтку між супругами.
15. Чи знані є давні „союзи родинні“, де всї молодші члени родини жиють разом на ґрунтї під спільним головою родини і як ладнають свої взаємні відносини.
16. Які степені спорідненя і посвояченя знає нарід та під якими назвами.
17. Як глядить нарід на правесність і неправесність дитини і як уладжує відносини маєтково-станові дїтий неправесних.
18. Чи допускає нарід exceptio plurium concubentium і в якім речинци.
19. Як взагалї уладжує ся карність домашна.
20. Чи знані є наложницї в громадї, з яких причин і з якими наслїдами.
21. Яке становище родинно-суспільне займають в громадї: жонаті і нежонаті, замужні й незамужні.
22. Чи громадскі уряди опікунчі були би вказані і які.

b) З права маєткового — зобовязань і права спадкового.

1. Чи знані народови понятя правні: „держаня“ і „посїданя“ річи, та що розуміє нарід під тими понятями.
2. Що розуміє нарід під понятєм правним власности і які знає способи набутя власности що до річий движимих а недвижимих (передача з рук до рук, обхід межі, віддача ключів і т. и.).
3. Як відносить ся нарід до річий знайдених і викопаного скарбу; та чи знає заплату нахідного і в якій висотї.
4. Як розуміє риболовлю і ловлю диких звірів на своїм і на чужім ґрунті.
5. Які роди служебностий (сервитутів) знані нашому народови і як тоті виконують ся (мешканя, уживаня, ужиткованя; переходу, перегону, переїзду, нашеня і т. и.).
6. Які знані роди заставів: ручних і на ґрунтах („застав на роки“, „продаж полїтків“), та о скілько заставами виминає ся закон против лихви.
7. Яких форм уживає нарід при заключуваню договорів і яким способом сторони заявляють згідну волю („прибитє руками“, „запитє могоричу“ і т. и.).
8. Як глядить нарід на недотриманє договору стороною договірною а особливо, чи се надає право другому договірникови відступити від договору, чи лиш жадати доповненя умови.
9. Чи знане даванє заруки на забезпеченє додержаня умови і під якими услівями, та чи знана кара договірна.
10. Чи знані народови приготовні договори і з яким успіхом.
11. Які знані поодинокі роди договорів (даровизна, заміна, купно-продаж, позичка, порука, вигодина, наєм услуг, наєм буднику (хати), аренда ґрунту і и., як тоті заключають ся і під якими услівями.
12. Чи до даровизни вимагає ся передачі предмету дарованого особі обдареній.
13. Чи знані: купно-продаж на вимову, купно за пробою або мірою, купно-продаж з правом відкупу або первокупна.
14. Які речинцї виповіди найму і аренди, та чи є знане даванє ґрунту під управу за відступленєм части полїтків.
15. Яке значінє мають: малолїтність, блуд, підступ, непритомнїсть або покривдженє повисше половини звичайної вартости при договорах.
16. Чи знані народови договори з гри або закладу і яке значінє мають ті договори.
17. Чи знані народови: засидженє і задавненє прав та під якими умовани.
18. Чи знані договори спілок; в яких цїлях тоті укладають ся і під якими умовами та як веде ся заряд спілки, як спільники ділять ся доходами і коли наступає розвязанє спілки.
19. Чи при більшім числї договірників по одній сторонї відповідає кождий лиш за свою часть, чи оден за всїх а всї за одного.
20. Чи за припадкову шкоду потягаєсь до відшкодованя, чи лиш в випадках провиненя та взагалї, що розуміє нарід під зворотом шкоди нанесеної, чи й lucrum cessans і коли.
21. Хто має відповідати як шкоду зробить: дитина, божевільний або товар.
22. Яким способом розпоряджує ся про случай смерти, устно чи письменно і з якими формальностями.
23. Чи знаний звичай записуваня ґрунту на річ найстаршого сина з обовязком сплати всїх инших спадкоємцїв.
24. Як дїлять ся спадкоємцї одїдиченим маєтком.
25. Які права отримує полишений вдовець або вдова, отець або мати.
26. Як розпоряджують маєтком про случай смерти особи бездїтні або що не мають близшої родини.
27. Коли приступає ся до видїдиченя сина або доньки.
28. Що вчисляє ся до части спадкової дїтям вивінованим.
29. Як забезпечує ся про случай смерти приймаків, а як дїти неправеснї).
30. Чи додержують спадкоємцї договори уложені спадкодавцем і яким способом.
31. Чи знані між народом понятя „батьківщини“ і „материзни“ та в якім значіню.

c) З права карного.

1. Які проступки уважає нарід тяжкими а то не силою обовязкового закону, але з свого сьвітогляду, вірувань і взагалї звичаю.
2. Які вислови уживають ся між народом на означенє різних родів переступів („злочин“, „провина“, „переступство“) і в якім значіню.
3. Які причини злої волі у проступників добачує нарід, та чи виправдує нарід і як: божевільних і дурноватих, проступників з біди, припадку, конечної оборони або примусу (фізичного або психічного).
4. Чи і о скілько та в якім віцї дїти і малолїтцї мають підпадати карі на основі звичаю народного.
5. Як родичі карають свої дїти і о скілько ті піддають ся їх караню.
6. Чи узнає нарід і о скілько узнає каригідним приготовленє або намаганє до доконаня чину.
7. Як глядить нарід на проступників налогових і в чім добачує виродженє таких людий.
8. В чім добачує нарід єство переступу: в нарушеню моралї, релїґії, ладу суспільного або в нещастю покравджених.
9. Як розуміє нарід кару за доконанє переступів; які знає кари; як відносить ся до знесеня кари тілесної а як до кари смерти.
10. Які доховали ся вісти про каранє проступників судами громадскими, духовними або иншими особами.
11. Чи знане між народом каранє звірят, та чим оно оправдує ся.
12. Які роди вини і співвини знані нашому народови („злий намір“, „вина“, „необережність“, „підмова“, „поміч“ і т. и.).
13. Чи знає нарід переступи, яких не осуджує право а які уважає нарід каригідними з свого сьвітогляду, та чи уважає нарід деякі карні переступи некаригідними.
14. Як глядить нарід на проступки полїтичні а як на посяганє прав приватних.
15. Як відносить ся нарід до проступків против безпечности житя і здоровля, та чи допускає угодове полагодженє між шкодниками а ушкодженим і в яких случаях.
16. Які особливі роди крадїжи знані між народом, які обмани і спроневіреня.
17. Як глядить нарід на паліїв і розбійників.
18. Чи знав нарід різницю між убійством а забитєм, та чи добачує каригідність там, де забитий дав причину до бійки.
19. Як задивлюєсь нарід на убійство вітця, матери, супруга і на зігнанє плоду.
20. Як розуміє нарід уведенє і зведенє під приреченєм заключеня супружя.
21. Як глядить нарід на знасилуванє а як на блуд против природи.
22. Як розуміє нарід і чи уважає каригідною утечу з війска (дезерцию) та які причини тої появи між народом.
23. Чи самоубийство або ушкодженє власного тїла уважає ся каригідним і коли.
24. Чи добачує нарід каригідність виступленя против уряду і особливо при безправнім урядованю.
25. Як задивлює ся нарід на обиди чести і як їх полагоджує.
26. Чи знана народови різниця ніж проступками приватноправними і публичноправними.
27. Як глядить нарід на піяньство і на чародїйство, та чи і о скілько уважає їх каригідними.
28. Як трактує нарід проступників, що допустили ся чину каригідного: перед відданєм їх в руки справедливости а по відбутю кари або по увільненю її судом.
29. Чи кара відбута поправляє проступника.
30. Як розуміє нарід випадки невинно засуджених і як до них відносить ся.
31. Як взагалї задивлює ся нарід на вимір справедливости державними судами і судами присяглих.
32. Чи домагає ся нарід громадских судів мирових до судженя поменших справ карних.

---

Материяли етноґрафічні просить ся надсилати на адресу Наукового Товариства імени ШІевченка у Львові.