шпихлір

Шпи́хлір, ра, м. Амбаръ для зерноваго хлѣба и муки. Чуб. VII. 393, 396.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924