дівина

дівина

Вікістаття

Дівина, ни, ж. Раст. Oenothera biennis. Лв. 100.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Дівина́, ни, ж. Раст. Oenothera biennis. Лв. 100. *Царский жезл. А тих квіток… не кажи викидати, не годиться, це дівина. Лепкий.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Дівина, ни, ж. Раст. Oenothera biennis. Лв. 100.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937