дурисвіт

дурисвіт

Дури́світ, та, м. 1) Обманщикъ, шарлатанъ. Ком. I. 29. Грин. I. 212. 2) = Дурилюд 2. Вх. Пч. II. 12.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Дури́світ, та, м. 1) Обманщик, шарлатан, *пройдоха. Ком. I. 29. Грин. I. 212. 2) = Дури́люд 2. Вх. Пч. II. 12.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Дури́світ, та, м. 1) Обманщик, шарлатан. Ком. I. 29. Грин. I. 212. 2) = Дурилюд 2. Вх. Пч. II. 12.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937