дурепа

дурепа

Дуре́па, пи, ж. Дура, дурища. КС. 1883. II. 389.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Дуре́па, пи, ж. Дура, дурища. КС. 1883. II. 389.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Дуре́па, пи, ж. Дура, дурища. КС. 1883. II. 389.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937