Думи і мрії/Хотїла-б я піснею стати
| ◀ Стояла я і слухала весну | Думи і мрії Мелодії (1893—1894) «Хотїла-б я піснею стати…» |
Перемога ▶ |
|
7.
Хотїла-б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по сьвітї лїтати,
Щоб вітер розносив луну.
Щоб геть аж під яснії зорі
Полинути співом дзвінким,
Упасти на хвилї прозорі,
Буяти над морем хибким.
Лунали-б тодї мої мрії
І щастя моє таємне́,
Яснїйші, нїж зорі яснії,
Гучнїйші, нїж море гучне́.