Думи і мрії/У чорную хмару зібрала ся туга моя

Думи і мрії
Леся Українка
Мелодії (1893—1894)
«У чорную хмару зібрала ся туга моя…»

• Інші версії цієї роботи див. У чорную хмару зібралася туга моя…

Львів: Українсько-руська видавнича спілка, 1899

12.

*^**

У чорную хмару зібрала ся туга моя,
Огнем блискавицею жаль мій по нїй розточив ся,
Ударив перуном у серце
І рясним дощем полились мої сльози.
Промчалась та буря-негода палка надо мною,
Але не зломила мене, до землї не прибила,
Я гордо чоло́ підвела
І очі, омиті сльозами, тепер поглядають яснїйше,
І в серцї моїм переможнії співи лунають.
Весняная сила в душі моїй грає,
Її не зломили зимові морози міцні,
Її до землї не прибили тумани важкі,
Її не розбила і ся перелїтная буря весняна.
Нехай там збіраєть ся гірша, страшнїйша негода,
Нехай там узброїть ся в гостру, огненную зброю,
Я вийду сама проти неї
І стану — поміряєм силу!